ПОСЛУГИ ПАТЕНТБЮРО Послуги одержання штрих-кодів |
ІНТЕЛЕКТУС
Символіка Придніпров'я |
ПОРТФОЛІО Розробка символіки |
|
|||
---|---|---|---|
«ПАТЕНТБЮРО»
|
|||
ІНФОРМЕРИ
|
Російські двигунобудівники звинуватили українських авіаремонтників у "піратстві"На міжнародному салоні «Двигуни-2008» гендиректор Московського машинобудівного підприємства імені Чєрнишова Алєксандр Новіков звинуватив українських конкурентів у тому, що вони не мають ніякого права ремонтувати двигуни винищувачів Міг-29, які виробляються на російських підприємствах.
Як повідомляє російська „Независимая газета”, у відповідь українська сторона заявила, що проблема має політичний підтекст. В СРСР авіазаводи розташовувалися в глибині території – в Росії, а авіаремонтні заводи ближчі до західного кордону – в Україні. «Розподіл праці», що склався, зараз не радує російський ВПК. Ремонт і модернізація набагато вигідніші за розробки та виробництво нових літаків, і російські підприємства хотіли б самі цим займатися. Особливо, якщо йдеться про закордонні замовлення. Як вказує „Независимая газета”, Туркменія, Казахстан, Азербайджан та інші країни платять Україні десятки мільйонів доларів за ремонт і модернізацію російських «Мігів». При цьому ніяких ліцензій і дозволів від виробників українці не мають. У центрі теперішнього скандалу опинилися двигуни РД-33-2С для винищувача Міг-29. Їх замкнутий цикл ремонту виконує Луцький авіаремонтний завод «Мотор». Разом з 9 іншими профільними підприємствами він входить у «Концерн «авіаремонт». Представник концерну заявив у відповідь на звинувачення в піратстві, що вини української сторони у цьому немає. «Луцьке підприємство займається серійним ремонтом РД-33 ще з часів колишнього СРСР, тому всі технічні питання, включаючи гарантовану високу якість ремонту, давно відпрацьовані, – сказав представник «авіаремонту». – Ситуація, коли розробник авіатехніки після розпаду Союзу залишився в одній країні, серійний виробник – в іншій, а ремонтне підприємство – в третій, типова». На його думку, несанкціонований ремонт російських двигунів цілком правомочний з погляду українського законодавства. «Ідеальний варіант – це укладення угоди з російською стороною про авторський супровід ремонтних послуг. І Луцький завод неодноразово звертався у різні російські інстанції, включаючи Московське машинобудівне підприємство імені Чєрнишова з пропозицією про укладення відповідної комерційної угоди, але кожного разу безрезультатно», – поскаржився представник української сторони. І зробив висновок, що звинувачення у піратстві мають політичні причини, а не технічні. Дійсно, Україна зверталася з пропозицією передати повноваження на ремонт двигунів РД-33-2С для Міг-29 Луцькому авіаремонтному заводу «Мотор». Стверджувалося, що це буде обопільно вигідно – російські фахівці здійснюватимуть авторський супровід робіт, а українське підприємство одержить замовлення на ремонт. На українсько-російських переговорах в Єкарерінбурґє в 2003 році передбачалося дійти згоди. Однак представники РСК «Міг» до Єкатерінбурґа не приїхали, так само як і представники АХК «Сухой». А в той час, як пише „Новое время”, теперішніх політичних тертів не існувало, і Росія виявляла готовність надати Україні право на модернізацію винищувачів та вертольотів. Проте керівники підприємств ОПК РФ у подібних преференціях українським заводам вигоди для себе, м'яко кажучи, не побачили. Україна легко пережила відмову від співпраці. Авіаремонтні підприємства Міноборони республіки самостійно освоїли в повному об'ємі усі технологічні процеси ремонту практично всіх літаків і вертольотів російського виробництва. Налагодили випуск запасних частин, щоб не завозити їх із країни-виробника. Більш того, Луцький завод став, мабуть, головним у світі з ремонту турбогвинтових двигунів для сучасних бойових літаків. Близько 95% замовлень він одержує з-за кордону. Тут ремонтуються літаки з країн СНД, Східної Європи, Азії і Африки. До речі, Алжир, що обвинуватив російських виробників у неякісному ремонті своїх винищувачів, розглядає питання про модернізацію парку бойових літаків у Луцьку. Зрозуміла незвдоволеність російських двигунобудівників. Вони поступаються у конкурентній боротьбі, оскільки вимушені витрачати засоби на науково-дослідні і конструкторські роботи, платять вищі зарплати та несуть вищі накладні витрати. Копійчаний авторський супровід робіт конкурентів їх навряд влаштує. Але єдине, що вони можуть, – це зняти з себе відповідальність за якість ремонту на українському заводі. Джерело: Независимая газета, 18 квітня 2008
Дивіться:
Дивіться також:
Важливо!
|
|
Україна, 49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 12/4
Електропошта:
Skype: patentbureau |