Київ

Розташований на берегах Дніпра, в середній його течії. В "Повісті минулих літ" (початок XІІст.) наведений переказ про заснування міста трьома братами - Києм, Щеком та Хоривом, які стояли на чолі племені полян. Історія Києва налічує, за археологічними даними, понад 1500 років. Київ був політичним центром держави Київська Русь. Найбільшого розквіту давнє місто досягло за князювання Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого. З Києва почалось хрещення України-Руси. У X-XІІст. Київ був одним з найбільших міст Європи. Близько 1362р. Київська земля увійшла до складу Великого Князівства Литовського, а в 1471р. Київське князівство остаточно ліквідоване. У 1494р. місту надане магдебурзьке право. З 1648р. - центр Київського полку. У 1918р. став столицею Української Народної Республіки.

22 січня 1919р. на Софіївському майдані проголошено акт злуки УНР і ЗУНР в єдину Українську державу. У 1919р. окупований російськими військами.

24 серпня 1991р. в Києві Верховна Рада проголосила незалежність України.

Перші символи столиці України з'явились ще напередодні монгольської навали, в період існування Київської Русі. Використання зображення Архангела Михаїла, який вважався покровителем воїнів, пов'язується із старовинним культом бога-воїна, який зазнав трансформації під впливом християнства. Під час правління в Києві Володимира Ольгердовича зображення Архангела не використовувалось. Проте після 1471р. в емблемі Київського воєводства знову з'являється Михаїл. З XVІст. білий ангел з німбом у червоному полі стає офіційним символом воєводства. Однак з набуттям у 1494р. магдебурзького права на магістратській печатці з'являється зображення руки з кушею (арбалетом), яке символізує основний вид зброї, котрим кияни захищались від нападів ворогів ще за часів Русі. Поряд з кушею використовувався і образ Архангела Михаїла. На найвищому символі держави - корогві повстанських козацьких загонів під час війни 1648-1654р. - був зображений Михаїл, що списом пробиває дракона. Зображення Михаїла з'явилось також в гербах Гадяча, Кролевця, Овруча.

Герб російського періоду

У 1851р. згідно з розпорядженням Миколи І на гербах губерній, областей і губернських міст мали зображувати імперську корону. З цього часу над гербом Києва зображувалась така корона. 12 травня 1864р. Б.Кене розроблений проект нового герба міста: в лазуровому полі Архангел Михаїл в срібних шатах. Щит прикрашений царською шапкою у вигляді вінця Мономахова і обрамований двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою. 3 лютого 1917р. Олександрівську стрічку змінено на Володимирську чорно-червоно-чорну.

За часів Української Народної Республіки Г.Нарбутом був розроблений новий герб столиці України, що мав поєднувати образ Архангела Михаїла та зображення куші - двох старовинних гербів. На щиті в Архангела був зображений золотий тризуб як символ столиці держави.

Герб радянського періоду

Герб радянського періоду затверджений 22.08.1969р. рішенням виконавчого комітету міської ради. У розтятому червоним і лазуровим щиті - золота стилізована гілка каштана і срібний лук, супроводжуваний срібною назвою українською мовою. У главі золотого картуша - серп і молот, у його базі - Золота Зірка міста-героя. Автори - Ф.Юр'єв, Б.Довгань.

Сучасний герб

В травні 1995р. сесія Київської міської ради прийняла рішення про повернення Києву історичного герба з зображенням Архангела Михаїла.

В травні 1995р. сесія міської ради затвердила хоругву: прямокутне полотнище синього кольору з співвідношенням сторін 2:3. В центрі - зображення Архангела Михаїла.

Дарницький район Києва

Відомо, що ще у IV-III тис. до н.е. на території сучасного Дарницького району м. Києва у районі Микільської слобідки біля озера Святище існували неолітичні поселення, а в ІІІ-ІІ тис. до н.е. тут проживали люди, які належали до зарубіцької культури. В ХІ ст. н.е., коли Київ об'єднавши полян, древлян, северян, улічів та тіверців став політичним центром східних слов'янських племен, утворилось князівство - Київська Русь, через яке проходили зовнішньо-політичні та торгівельні зв'язки з іншими державними утворюваннями Східної Європи. Серед вчених існує декілька версій щодо виникнення назви "Дарниця": від річки Дарниця, від озера Дарниця, тому, що ці землі були даровані монастирям, та тому що тут було місце стоянки зарубіжних посольств, які чекали прийому у Великих Київських князів з дарами, внаслідок чого вона носила назву "Дарниця". Першою офіційною згадкою про Дарницю вважається 1509 рік, коли у древніх слов'янських рукописах з'явилася згадка про те, що великий князь Литовський подарував Микільсько-Пустинному монастирю ділянку берегу на річці Дарниця, в 1694 р. царевичі Іоан та Петро (Олексійовичі) своєю грамотою підтвердили приналежність цих земель Києво-Печерському монастирю, де вони іменуються, як Дарниця. До 1917 р. Дарниця входила до Остерського повіту Чернігівської губернії. У 1923 р. вона увійшла до Броварського району Київського округу. Після 1927 р. Дарниця була підпорядкована Київській міській раді і увійшла до Петровського (нині Подільського) району. З 3 квітня 1935 р. за Постановою ВУЦВК утворена самостійна адміністративна одиниця - Дарницький район м. Києва, яка проіснувала до кінця 1987 року. З кінця 1987 року, територія Дарниці частково увійшла до Харківського району м. Києва. З 30 січня 2001 року на виконання Указу Президента України "Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи", у зв'язку із зміною адміністративно - територіального устрою м. Києва, згідно рішення Київської міської ради - 2/3 території Харківського та 1/3 території Дарницького району увійшли до новоутвореного Дарницького району м. Києва. Загальна площа району становить більш ніж169 кв.км., а чисельність його населення складає більш ніж 250 тис.чол.

За даними http://darnitca.sit-ua.com/herb.htm

Сучасннй герб

Сучасний герб затверджений 10 жовтня 2001 року рішенням N17 сесії Дарницької районної ради. Зелений щит в 1/3 нижній частині закінчується горизонтально перетятим лазуровим хвилястим брусом. На ньому у верхній частині летить срібний лелека з червоними дзьобом та лапами, на кінцях кожного з крил по дев'ять чорних пір'їн. В середній частині герба міститься срібний лист осокора з сімома прожилками, а в нижній частині - на фоні лазурового хвилястого брусу золота двоголова ладдя з червленим коштовним камінням у формі келиха-братини. Щит увінчано срібною мурованою короною. Cмарагдово-зелений колір щита є кольором надії, добробуту та процвітання. Лазуровий колір брусу є кольором миру, злагоди, мудрості та добробуту. Срібний колір символізує чистоту і благородство, золотий - тепло та достаток, а червоний - боротьбу за краще майбутнє.

Зелене поле щита є образом лісових масивів, що вкривають більшу частину району та прилеглої до його території.

Лелека є символом птаха, що за старовинними переказами в давній Україні-Русі символізувала Матір Славу - жіночий образ Святого Духа - покровительки України-Русі. В районному гербі вона символізує повернення державності України, щасливий сучасний розвиток району, добро, спокій, оновлення.

Хвилястий брус символізує Дніпро - Славуту, до берегів якого в старовинні часи приносили дари Великим князям Київським, і які в сучасній період поєднують Дарницький район з іншими районами міста Києва.

Лист осокора символізує одну з давніх місцевостей - селище Осокорки, що виникло на місці осокорових лісів, відомості про яке ще в 1070 р. залишив князь київський Всеволод Ярославович, подарувавши ці землі Видубицькому монастирю. В сучасний період Осокорки разом з колишніми селищами лівого берегу - Червоний хутір, Позняки та Бортничі є складовими частинами району.

Золота двоголова ладдя з червленим коштовним камінням у формі келиха-братини, засвідчує причетність сучасної території Дарницького району до славного стародавнього минулого міста Києва та невід'ємну територіальну єдність з територією сучасної столиці України - містом-героєм Києвом.

Срібна корона (лат. СORONA MURALIS) є складовою ознакою територіальної міської геральдики, за якою великі міста традиційно увінчуються золотою мурованою короною. Оскільки район великого міста за Магдебурзьким правом вважався "містом у місті", мурована корона над щитом герба району зображена в срібному кольорі.

Прапор

Сучасний прапор затверджений 10 жовтня 2001 року рішенням N17 сесії Дарницької районної ради. Являє собою прямокутне двостороннє полотнище, утворене з двох рівновеликих горизонтальних смуг срібного (білого) та лазурового (синього) кольорів, у співвідношенні сторін 2:3. У центрі полотнища розміщено кольорове зображення герба Дарницького району м. Києва. Висота герба складає 1:2 довжини полотнища. Зворотні сторони полотнища прапора ідентичні.

На верхівці дерев'яного ручника прапора встановлена куля з білого металу, яку увінчує об'ємна фігура святого Архістратига Михаїла - духовного патрона землі київської, з білого металу.

За основу кольорів полотнища прапора прийнято срібний та лазуровий (синій) кольори, які складають основні барви герба міста Києва. Верхню смугу прапора складає срібний колір, як колір основної гербової фігури герба міста Києва - Архістратига Михаїла, нижня смуга - синя, оскільки вона базується на кольорі поля щита герба міста Києва. Такий прапор засвідчує приналежність територіальної громади району усій громаді міста Києва.

Мінський район Києва

Сучасний герб

Герб Мінського району міста Києва затверджений районною радою 29 лютого 2000р. У лазуровому щиті зі срібним підніжжям срібна фігура Архистратига Михайла із золотим німбом, мечем і хрестом над золотим арочним мурованим мостом. Підніжжя містить зображення трьох срібних лілій, спрямованих угору, і двох лазурових, спрямованих донизу. Щит увінчано срібною міською мурованою короною і накладено на золотий декоративний картуш, у нижній частині якого - фігурна лазурова стрічка зі срібним написом "Мінський район М.Києва".

Хоруква

Хоругва затверджена районною радою 29 лютого 2000р. і являє собою прямокутне полотнище, утворене з двох рівновеликих горизонтальних смуг білого і синього кольорів. У центрі полотнища - зображення герба району в картуші і з короною.