Христос народився! Як це було
СВЯТА ЄВАНГЕЛІЯ ВІД ЛУКИ
І породила Марія свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
СВЯТА ЄВАНГЕЛІЯ ВІД ЛУКИ
Вiд Луки 1
- Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
- як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
- тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
- щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
- За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім’я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім’я їй Єлисавета.
- І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.
- А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.
- І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
- за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
- Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.
- І з’явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.
- І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.
- А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
- І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
- Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п’янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
- І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
- І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.
- І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...
- А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.
- І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
- А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.
- Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
- І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.
- А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п’ять місяців, кажучи:
- Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
- А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім’я Назарет,
- до діви, що заручена з мужем була, на ім’я йому Йосип, із дому Давидового, а ім’я діві Марія.
- І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
- Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
- А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
- І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
- Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
- І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
- А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
- І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
- А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
- Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
- А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
- Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
- І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
- Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
- і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
- І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
- Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
- Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
- А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
- і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
- що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
- бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
- і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
- Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
- Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
- удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
- Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
- як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!
- І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
- А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
- І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
- І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
- І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
- А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім’ям!
- І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
- Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
- І в тій хвилі уста та язик розв’язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
- І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
- А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
- Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
- Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
- Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
- як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
- що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
- що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
- що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
- щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
- у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
- Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
- щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
- через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
- щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
- А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.
Вiд Луки 2
- І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
- Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
- І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
- Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
- щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
- І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
- І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
- А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
- Аж ось Ангол Господній з’явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
- Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
- Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
- А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
- І ось раптом з’явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
- Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
- І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
- І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
- А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
- І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
- А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
- Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
- Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
- А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
- як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
- і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
- І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
- І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
- І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
- тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
- Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
- бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
- яке Ти приготував перед всіма народами,
- Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
- І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
- А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
- і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
- Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
- удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
- І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
- А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
- А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
- А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
- І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
- Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
- Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
- Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
- І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
- Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
- І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
- А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
- Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
- І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в
своїм серці.
- А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
фото THEBIBLEViVAL
Джерело: oglyadach.com, 06 cічня 2007
Висловити думку у Форумі
З Різдвом Христовим! Різдвяні послання глав церков
Дивіться також:
|
|
