UKR ENG
PATENTBUREAU Web-magazine "Intellectus" Events & Clear up Україна може позбутися піци, коньяку і йогурту
TEMPORALOGY
INTELLECTUAL PROPERTY
INTELLIGIBILISATSIA
SYMBOLISM & HERALDRY
* MATRIKULA
INFORMERS

Україна може позбутися піци, коньяку і йогурту

У разі підписання договору про зону вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом вітчизняним виробникам доведеться змінювати близько 2 тис. назв продуктів, права на які належать європейцям, пише "Дело".

Сири фета, чеддер і пармезан є брендами європейських країн і не можуть використовуватися в назвах української продукції

«Мисливські ковбаски», піца, коньяк і давно звичний українському споживачу йогурт можуть зникнути з прилавків. На їх місце претендують підкопчені ковбаски, італійський пиріг, бренді і кисломолочний продукт. І це не жарт. Тотальний ребрендінг може чекати Україну у випадку, якщо вона беззастережно згодиться на вимоги Євросоюзу при підписанні договору про зону вільної торгівлі. Пошуком компромісу в цьому спірному питанні сьогодні займуться урядовці. У Києві пройде тринадцятий саміт Україна — ЄС.

Запатентовані в Євросоюзі назви продуктів:

Запатентовані в Євросоюзі назви продуктів (1)

Запатентовані в Євросоюзі назви продуктів (2)

Зображення з delo.ua

Перелік продуктів, доля яких залежить від двостороннього переговорного процесу урядовців, налічує близько 2 тис. найменувань. Це товари, які виробляються в Україні, але їх назви запатентовані іншими європейськими країнами. «Заборона використання тих або інших назв з боку ЄС — це дуже складне питання», — признається директор департаменту розвитку аграрного ринку Мінагрополітіки Анатолій Розгон. Урядовець відзначив, що питання використання назв для харчової продукції розв'язуватиметься в окремому форматі, щоб не гальмувати загальний переговорний процес.

Проблема географічного ребрендінгу виникла в 2005 році, коли в Європейському Союзі стартувала кампанія по затвердженням брендів за географічним походженням. Список запатентованих географічних продуктів в більшій мірі пістрявить алкогольними назвами. Мінімум 35 європейських міст і провінцій вважають, що виробники з інших країн незаконно використовують їх законні географічні назви: Бордо, Бургунь, Шаблі, Шампань, Коньяк, Граппа, Шеррі, Горгонзола, Моцарелла, Нефшатель, Рокфор та інші. Проте самими спірними є Шампань і Коньяк. Європейці вважають, що історично продукти, які походять з певних географічних регіонів, мають особливі якісні риси, які не можуть повторюватися при виробництві в інших країнах. «Змінити назву «коньяк» на «бренді» — не проблема. Але як називатиметься коньячний спирт після підписання угоди? А у нас зараз на 15-річній витримці знаходиться спирт, за документами він коньячний. Що робити, виливати?» — обурюється директор Союзу оптовиків і виробників алкоголю і тютюну (СОВАТ) Володимир Демчак.

Піца тільки для італійців

Багато європейських держав пішли іншим шляхом: патентують продукти поза прив'язкою до географічної назви, а до історичного початку виробництва. Так, поляки добилися права власності на назви «водка», «мисливські ковбаски», «шинку». Італійці — на «латте», «піца», «пармезан», «салямі», «спаґетті». Сирий фета, згідно патентам, може вироблятися тільки в Греції, сирий чеддер — у Великій Британії, портвейн — в Португалії, йогурт — в Болгарії. Зустрічаються і спірні питання співзвучності української торговельної марки з європейським географічним позначенням, як наприклад ТМ «Котнар» і Cotnari. «Заборона використовувати назву «спаґетті» — це жарт. Спаґетті не пов'язані тільки з Італією, з одним районом або містом. Можна зрозуміти, що є один лише рокфор в світі — у Франції. Але спаґетті виробляє не одна країна в світі!» — говорить співвласник компанії «Чумак» Йохан Боден.

Проте справжній шок чекає українських рестораторів. Наступного року буде розглянуто заяву Італії про отримання ексклюзивного права на використання назви «піца». Запатентований може бути не тільки бренд «піца», але й різні приставки до нього — італійська піца, піца пепероні і ще близько 25 назв, які італійці вважають своїм надбанням. «Заборонити використання слова «піца» в Україні просто фізично неможливо. Це ж не конкретна географічна назва на території конкретної країни, це назва блюда. Воно використовується по всьому світу. Якщо слідувати такій логіці, то потрібно забороняти використання й інших не українських назв: кафе, ресторан», — пояснює Дмитро Погребіцький, генеральний директор «ФМ-груп» (мережі «Смачна картопля», «Дрова», піцерія «Тато Джон», кав'ярні «КофеТайм», мережа ресторанів «Муракамі», «Варенична»).

Українські виробники стверджують, що якщо продукція виробляється за тими ж технологіями, які витримуються в ЄС, вона не повинна перейменовуватися. «Позиція української сторони полягає у тому, що так звані «географічні назви», які використовуються в Україні, не є товарними знаками. В етимології такі назви іменуються родовими і тому не можуть бути об'єктами конкретної промислової власності», — стверджує директор з правових питань ЛГЗ «Хортиця» Геннадій Васюков. Ці назви вказують на тип продукту, а не на його походження. Родові назви є загальнолюдським надбанням, вважають у компаніях.

Проте зараз українці, за прикладом ЄС, патентують свої історичні продукти. Згідно даним Держдепартаменту інтелектуальної власності, в даний час на реєстрації знаходиться близько 20 свідоцтв на право використання українських назв. За словами представника з прав інтелектуальної власності Ярослава Ващука, до них відноситься «Вода Миргородська», ряд кримських вин «Мадера Массандра», «Портвейн Кримський».

Шляхи обходу

«Згідно міжнародним законам, право володіння патентом видається тільки строком на 20 років і за умови реєстрації абсолютно нової технології виробництва продукту. Але якщо технологія існує вже більше 20 років, то термін дії монополії на патент закінчується», — пояснює Ярослав Ващук. Цей момент є основним важелем протесту для виробників. Адже у цілому підписання угоди про зону вільної торгівлі українські компанії оцінюють позитивно. «Зона вільної торгівлі — це відмінно. Ніж більше свободи, тим краще. Чим більше конкуренція, тим краще споживачу», — говорить Йохан Боден. Проте при цьому виробники уточнюють: необхідно ретельніше, ніж при вступі у ВТО, домовитися з євроурядовцями, які географічні назви Україна все-таки зможе використовувати надалі. «Я думаю, що українським виробникам повинен бути наданий перехідною період. Як мінімум 5 років», — говорить директор компанії «Дружба народів» Олексій Шевченко.

За прогнозами дипломатів, угода про асоціацію між Україною і ЄС буде підписана в першій половині 2010 року. Частиною цієї угоди є договір про зону вільної торгівлі.

У даний час в загальній структурі української торгівлі об'єм імпорту з ЄС складає порядка 40%, експорту — 30%; для Євросоюзу торгові відносини з Україною складають лише близько 1% зовнішньоторговельного балансу.

Джерело: delo.ua, 04 грудня 2009

Висловити думку у Форумі

Дивіться: 

ПАТЕНТБЮРО-ОНЛАЙН - миттєві заявки на об'єкти інтелектуальної власності