Символ Тернівки - відбійний молоток?

В історії Тернівки - містечка, що на Дніпропетровщині - є помітний і цікавий штрих, який визначає історичне положення цього населеного пункту задовго до появи чинників, що склали символіку його сучасного гербу

Терни, у свій час, історично відзначилися як центр одної з останніх спроб козаків відстояти свою вільність і самостійність.

Ця історія пов’язана із славнозвісним козачим повстанням, що розпочалося на Дону під проводом Кіндрата Панасовича Булавіна, або як він називався в українських джерелах – Кіндрат Булавенко.

В одному з універсалів ватажок козацького повстання проти московитів, постійною резиденцією якого була спочатку фортеця Кодак, закликав збиратись в Тернах (Тернівці) у верхів'ях Самари, звідки у 1708 році з початком весни виступив у свій вирішальний похід.

Тобто, можна стверджувати, що саме Тернівка стала визначним пунктом в одному з останніх повстань українського козацтва.

Однак будь-яка згадка про славне козацьке минуле на сучасному гербі Тернівки відсутня.

Натомість стверджується, що заснування міста відноситься до 1775р., коли наказом азовського губернатора на цьому місці були вирубані густі зарості терену і саме тоді буцімто була заснована слобода.

Судячи із змісту рапорту, можна подумати, що все було настільки поросле терном, що місця для життя людини дотолі там не існувало.

Подібні хитромудрі репорти російській імператриці Катерині ІІ її підлабузливих посадовців були типовими. Приблизно таким же чином, як виявилося - з плутаниною у місцях та датах, доповідалося її величності також і про заснування "Катеринослава". Чого лише варті так звані „потьомкинские деревни”.

Що ж до Тернівки, то далі більше. Історія цього населеного пункту, якщо судити по його теперішньому гербу, вказує на точну дату – червень 1959 року. Бо саме тоді були видані „на-гора” перші тони чорного золота Придніпров’я на зданій у тимчасову експлуатацію розвідувальній шахті „Терновская”.

Вочевидь, що саме ця історична подія стала причиною появи на гербі міста дивного для геральдики символу – відбійного молотка.

У 2004 році, хвиля національної самосвідомості ледь зачепила і Тернівку.

В 2004 році сесія міськради затвердила на гербі зміни: напис "Тернівка" накреслено українською мовою; замість 1976 вказано рік заснування Тернівки - 1775. Зображення колосу і відбійного молотка обплетених гілкою терну збережено без суттєвих змін, якщо не враховувати незначну стилізацію.

На жаль, по суті нічого не було у гербі виправлено. Окрім хіба що напису назви міста українською, та увіковічнення дати його заснування, вказаної російським азовським губернатором.

Сам же герб розміщено не на українському щиті, так званої іспанської геральдичної форми, що її рекомендувало для гербів міст Українське геральдичне товариство, а на щиті російському, французької геральдичної форми. Ця форма, із зрозумілих причин, прийнята в Російській федерації, а також має значне поширення в українських областях з великим російським впливом - Донецькій та Луганській.

Цікаво, що у регіонах де "борються" за ще більш тісний союз братських слов'янських народів та прийняття російської державної мови, майже повсюди приймають для своїх гербів російські геральдичні щити. Що ж до рекомендацій Українського геральдичного товариства, то їх попросту мовчки ігнорують. Тобто, нічого оригінального - звичний синдром "старшого та меншого брата". Не варто тут казати, що до таких лицарських чеснот, як достоїнство та гордість, малювання на гербах сусіда відношення не має ніякого.

Отож бо бувші герої-козаки тернівці, знайте – ваш герб усім повідомляє - місту Тернівка не 297 років - від згадки про його славне історичне минуле, і навіть не 230, як колись доповіли "государине-матушке” її вірнопіддані, а усього лише 46 років. Саме на таку конкретну дату вказує великий та виразний відбійний-молоток. А щоб ви козаки знали, - що від москалів ви так і не звільнилися - про те красномовно свідчить російський щит гербу міста Тернівка.

Однак, що здається дивним, кажуть, буцімто тернівці своїм російським щитом та відбійним на ньому молотком дуже пишаються.

Якщо це дійсно так, то причиною цього, на мою думку, є не лише відсутність традицій геральдики, але і те, що переселенці, що значною частиною зараз населяють Тернівку, так і не навчилися сприймати як свою справжню, і, повірте, гідну історію українського козацтва - українську історію.

Випадки подібного, на жаль - не поодинокі. Визначною, наприклад є історія про те, як на міському референдумі, пролетарська більшість пострадянського населення Артемівська, Донецької області, відмовилася повернути місту його історичне ім'я – Бахмут – колись відоме козацьке поселення.

Звісно, що як ігнорування, так і спотворення історії мають наслідки, що прямо впливають на формування національної самосвідомості любого населення. Питання – є, або чи стануть тернівці частиною свідомої нації? Чи може такою себе уже вважають?

А от цікаво, як би, побачивши герб своїх теперішніх нащадків, сказали ті козаки-українці, що ще у 17 сторіччі жили колись у Тернах?!...  

Віктор Гладченко © для журналу "Інтелектус"

18 червня 2005

Висловити думку у Форумі

Використані матеріали сайтів:

• Павлоградський iсторико-краeзнавчий сайт
• Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля"

Іші публікації рубрики "Псевдогеральдика"