Орден Почесного Легіону настільки знецінився, що його дають всяким сумнівним особам

Дипломатичні підтексти

Те, що дипломатія - мистецтво невисловленого, не новина. Те, що економічна складова в цій галузі суттєво перевершує всі інші, -лише констатація реальності. А те, що в міждержавних відносинах нагороди та відзнаки більше використовуються як елемент просування саме економічних інтересів, не важко пересвідчитись, досліджуючи практику надання французького ордену Почесного Легіону іноземним політикам.

"Покажіть-но мені сучасну або старосвітську республіку, яка б відбулася без відзнак, - казав Наполеон Бонапарт, виступаючи на Державній Раді. - Ви це називаєте брязкальцями? Ну то хай будуть брязкальця. Але люди рухаються саме в той бік, де вони дзеленчать".

Зауваження, якому судилося стати безсмертним, було виголошене 1802 року, під час запровадження Ордену Почесного Легіону. Тоді в оточенні амбіційного Першого Консула багато хто поставився до задуму скептично. Сьогодні, через двісті з гаком років, коли орден отримали понад 110 000 осіб, скепсису не стало менше. Переважно - через численні суперечливі нагороди далеко не зразкових осіб.

Російський прем'єр Владімір Путін, малайський посередник у торгівлі нелегальною зброєю Абдул Разак Багінда, корейський бізнесмен-авантюрист Кім Ву-Чунг, панамський диктатор Мануель Антоніо Нор'єга... Всі вони отримали орден Почесного Легіону, який до того ж, згідно з французьким законом, за жодних обставин у іноземця конфіскованим бути не може.

Тиждень тому почесну нагороду також дістав український президент Віктор Янукович. Прес-служба французького голови держави лише зазначила, що "в дипломатичних відносинах такі нагороди часто трапляються", а також - що "йдеться більше про повагу до країни, ніж про конкретні заслуги окремої людини". А комісія з надання відзнаки повідомила, що "накази з точним формулюванням нагород для іноземців не є публічними". І по всьому.

Але все одно цікаво. Якщо в театрі рушниця на стіні обов'язково має вистрелити, у дипломатії також нічого марно не робиться. Навіщо французам знадобилося полестити українському гостеві?

З прем'єром Путіним все просто і прозоро: там газ та власна енергетична безпека. З колишнім диктатором Нор'єгою також не складно: він купив на гроші від торгівлі наркотиками божевільну кількість нерухомості у престижних районах Парижа. Так би мовити, інвестор... А що Янукович?

"Також газ, але питання транспорту, також інвестиції, але французькі - в українську економіку," - вважає приятель, який працює у французькій Національній Асамблеї. Він же розповів, буцімто нашого керівника запропонував на орденоносця один з французьких депутатів, що належить до російського лоббі. "Москві нині вигідно, аби її друзі, за можливості, робили приємне іншим корисним друзям", - вважає цей державний службовець із двадцятирічним стажем.

Може бути. Орден Почесного Легіону лоскоче самолюбство та працює на підвищення міжнародного статусу. Але варто розуміти. Мовою дипломатії це не означає індульгенції на порушення всіх можливих демократичних стандартів. Це не довідка про міжнародну зразкову поведінку. Єдина об"єктивна інформація, яку містить відзнака - це те, що на час нагородження Французька Республіка мала якісь економічні інтереси у відповідній державі. З цього і будемо походити, без емоцій та перебільшень.

ПАТЕНТБЮРО-ОНЛАЙН - миттєві заявки на об'єкти інтелектуальної власності