UKR ENG
PATENTBUREAU Web-magazine "Intellectus" Not superfluous to know Хохол - котьол
TEMPORALOGY
INTELLECTUAL PROPERTY
INTELLIGIBILISATSIA
SYMBOLISM & HERALDRY
* MATRIKULA
INFORMERS

Хохол - котьол

Якщо на українців кажуть "хохли", нічого у цьому образливого немає, вважають у Дніпропетровській облдержадміністрації. А на Дніпропетровському телебаченні ще й рифмують слово "хохол" із "котьол".

Скріншот сайту gazovik.com.ua  

Скріншот сайту gazovik.com.ua, із змістом, принижуючим національну гідність та мову українців
Про таке повідомляється у публікації «На 9 каналі українців називають "хохлами"», що розміщена на сайті інтернет-видання "Спецкор".


Публікації на тему:
  • Політика в газовому котлі
  • ХАХОЛ
  • Прівєт, кацапи і жиди
  • Як штабіст Януковича відростив бороди Великим Київським князям
  • Не геноцид, селекція виродків
  • Факти та міфи про походження назв Русь, Україна і Росія
  • Перед тим як перейти на сайт публікації, нагадуємо значення деяких термінів:

    Виродки – ті що відійшли, зреклися свого роду. Люди, які втратили кращі якості, недолюдки.

    Хохли - принизлива (зневажлива) назва українців, яка особливо часто навмисно вживана серед росіян та нерідко вживається іншими громадянами країн екс-СРСР, що не знають справжнього значення терміну, і замінюють ним слово "українці". 

    Скріншот сайту smida.gov  

    Є і такі, що назвою "хохол" пишаються (Скріншот сайту smida.gov)

     

    Назва "хохли" з'явилася десь у 19 сторіччі і скоріш за все походить від оселедця - характерної зачіски у козаків.

     

     

    ЕТИМОЛОГІЯ:

    Фото з kontrakty.ua

    Ті хто змальовує українців як хохлів є не лише серед росіян.

    Без слів "хохол", хохли", "хохлушки", чи "ласково" - "хохлушечки", майже не обходиться російськомовний сценічний стьоб кмітливого шоумена Володимира Зеленського із "95-го кварталу": "Прівєт, хахли!" – і це викликало дружний сміх у залі. "Хахли", певно, були щасливими від того, що їх так привселюдно обізвали. "Хахли" радісно аплодували у відповідь на таке почесне звертання.... Кримська світлиця: "ПРІВЄТ, КАЦАПИ І ЖИДИ!". Фото з kontrakty.ua

    Слід визнати, що моральна планка в Україні була опущена набагото раніше. У пострадянський період справжніми законодавцями, в цьому, стали народні обранці, серед яких зараз виділяється депутат Верховної Ради і лідер, найбільшої в Україні, політичної партії - Партії регіонів України - Віктор Янукович. Цей "прємьер" і "проФФесор" блискуче довів, що українським урядом може керувати і бувший ЗЕК і недоук, який  не лише абсолютно безнаказано може обзивати громадян "мудаками" і "козлами" (ВІДЕО), а й, при цьому, досить успішно боротися за президентське крісло. Фото з Lenta.ru

    Етнофолізм (прозвище) “хахол” (“хахлушка”, “хахландія”) лексикограф В.Даль визначив так: “Хохол, украинец, малорос; хохлачка, хохлушка. Хохол глупее вороны, а хитрее чорта. Хохол не соврет, да и правды не скажет. И по воду хохол, и по мякине хохол! Хохлацкий цеп на все стороны бьет (хохлы молотят через руку)”.


    По мнению российского историка Володихина, менять такие названия – ханжество, потому что в них видна национальная психология

  • Раньше в России красавицу называли заразой
  • У той час коли “Словник української мови” вважає, що слово “хахол” — зневажлива назва українця,11 сучасний російський словник твердить, що хохол — “название украинца, первоначально унижительное, затем шутливое, фамильярное”.

    Історик Б. Флоря твердить, що термін “хахол” на означення людини стали вживати на письмі з 1620 року. “В “ругательной” переписке воеводы одного из пограничных русских городов с “державцем” города Серпейска (это 1621 год) читаем: “А православных крестьян называешь некрещеными и хамовыми детьми, и прямые некрещеные вы, поганые хохлы, сатанины угодники, хамовы внучата присканами своими (так в тексте) хохлы бесовскими”. “Поганые хохлы, — пояснює Б. Флоря, — це вже не деталі зовнішності, а люди іншої, чужої та ворожої віри, ознакою чого і служать, прикрашуючи їх, “бесовские хохлы”.

    Вперше слово “хохол” зафіксовано в російському словнику Полікарпова (1704 р.). Відтоді воно зустрічається у більшості наступних російських лексиконів.

    Причина утворення російського прозвиська “хахол” напрочуд ясна. У липні 971 року великий князь Русі Святослав Завойовник та візантійський імператор Цимісхій зустрілися на березі Дунаю. Історик Лев Диякон Калойський, присутній при зустрічі, залишив для нас такий портрет київського князя Святослава. Був він “помірного зросту, не дуже високого і не дуже низького, з кошлатими бровами та світло-синіми очима, кирпатий, без бороди, з густим надмірно довгим волоссям над верхньою губою (вусами). Голова в нього була зовсім гола, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатності роду (оселедець). Міцна потилиця, широкі груди і всі інші частини тіла цілком пропорційні. Виглядав він досить суворим і диким. В одне вухо в нього було протягнуто золоту сережку; вона була прикрашена золотим карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одяг на ньому був білий і відрізнявся від одягу інших воїнів лише чистотою”. Оселедець як ознаку знатності роду носив не один Святослав. “На старовинних книжкових мініатюрах і фресках зустрічається зачіска, яка нагадує український оселедець. Це довге пасмо волосся, що звисає з одного боку. Можливо, це була зачіска князів”. У IX ст., за династії Каролінгів, франкські воїни носили зачіску, що нагадувала український оселедець. Треба тут сказати, що в середньовічній Європі християнська церква виступала проти звичаю “вирощувати на обличчі щетину”.15 Як бачимо з опису вигляду князя Святослава, він не носив бороди. Не носили бороди ні Хмельницький, ні Мазепа, ні інші гетьмани. Взагалі, українські селяни, як і польські, німецькі, французькі і т. д., на відміну від російських, не носили бороди. Для Сходу людина, яка голила бороду, міняла свою природу. “В процесі тривалих контактів склалася стійка опозиція між представниками латинського світу, що змінювали свою природню зовнішність і представниками світу православного, що намагалися зберегти її”.16 Лише цар Петро I, повернувшись із-за кордону, власноручно стриг боярам бороди. У 1699 р. ним був виданий указ, що забороняв усім носити бороди, за винятком духовенства і селян.

    Коли князь Святослав повертався з візантійського походу до Києва, намовлені греками печеніги напали на нього біля дніпровських порогів і Святослав загинув у жорстокому бою. У середині XVI ст. якраз там, біля дніпровських порогів, виникає славне народне військо — Козаччина. Дотримуючись княжої військової традиції, запорожці, так само як Святослав, голили голову і бороду, залишаючи вуса і чуприну. Як розповідали Д. Яворницькому старі люди, які пам’ятали козаків: “дівчата коси кохають, а запорожці чуприни”.17 На підставі численних зображень та великої кількості описів докладно відомо, як виглядав знак воїна — оселедець (козацька чуприна). “Вся голова голилась чи стриглась при тілі, над самим же лобом зіставалося кругле пасмо волосся пальців у три ширини. Волосся те часом відростало у довгу косу, котру можна було, зачесавши на лівий бік, або обнести кругом і замотати за ліве ухо, або просто довести до нього і замотати. Частіше, коли вона була не дуже довга, тільки спускалась за вухо, і її кінець теліпався на плечі. Така коса надавала лицю дуже войовничий вид і оригінальну красу”.

        Запорожці пишуть одповідь султану Махмуду IV

    Запорожці пишуть одповідь султану Махмуду IV

    Від цієї козацької чуприни, очевидно, пішла російська назва українців — “хахол”. “Наші предки, українські запорожські козаки, брили голову, а тільки на її верху лишали жмут волосся або чуб. Як Україна за Богдана Хмельницького злучилася з Москвою, прозвали нас царсько-московські нагайкарі на посміх “хахлами”, бо хахол значить на московській мові чуб”. З такою етимологією одностайно згідні всі мовознавці. У третьому виданні словника Даля походження назви “хахол” тлумачиться так: “По оселедцу, длинному чубу на темени бритой головы, какой носили в старину на Украине мужчины”. Взагалі в російській мові слово “хохол” означає “Торчащий клок волос или перьев на голове”. Його вживають у назві деяких видів птахів, тварин і рослин. Наприклад: хохлатый жаворонок. Хохлатый пингвин. Хохлатые антилопы. Хохлатый шалфей. Хохлатый лук тощо. Можна додати ще — хохлатая борода, хохлатые брови.

    Необхідно сказати, що недавно появилася зовсім відмінна, тобто не російська, етимологія слова “хахол”. “Існує версія, що принизлива кличка українців “хохол” походить від татарського “хох оллу” — “блакитножовтий”. За іншою оте “хох оллу” можна тлумачити і як “син неба”. Ще існує і такий варіант: “хохол — коколь (тібетського походження), означає: вінець, корона, навершя”.

    Витяг з дослідження Євгена Наконечного "Украдене ім'я"

    КАЦАП

    Кацапи (Кацап) — зневажливе прізвисько росіян, яке вживається, переважно, українцями, а також російська назва деяких груп російського суспільства.

    Існують дві версії походження терміну:

    Іван Грозний з uk.wikipedia.org  
     
    За народною версією, походження слова йшло від особливої форми бороди тодішніх росіян. Московський цар Іван Грозний роботи М.Д. Вакурова, 1934 р.

     


    "Народна" версія

    За народною версією, кацап походить від виразу “как цап". Виникнення цього виразу могло бути пов'язане з російською традицією носити довгі бороди. Утiм, ця версiя видається маловiрогiдною, оскiльки має в собi сумiш росiйського ("как") та українського ("цап") слiв. У часи, коли постав цей термiн, двi мови iснували окремо одна від одної, а їхнi носії не плутали росiйську й українську мови. Тому досить сумнiвним виглядає сполучення двох мов в одному слові. Якби термiн кацап в дiйсностi походив від словосполучення «як цап», то вiн радше б постав у формi «яцап», а не «кацап».

     

    Зображення з mova-historia.vlada.kiev.ua  
     
    Син князя Юрія Долгорукого і дочки половецького хана Аєпи Осєкєвіча був названий Китаєм. Пізніше охрестився і отримав ім'я Андрій. За своє постійне прагнення перетягти із Києва Митрополію, дістав прізвисько Боголюбський.
    Не маючи шансів стати Великим князем, люто зненавидів Київ. У 1169р., за межами Русі, із суздальців, смолян та половців зібрав військо і пішов з ним на "Мати городов руських". Подолавши захист киян, вчинив страшну різанину, не жалів ні жінок ні малих дітей. Багатьох забрав у полон. Пограбував усі церковні святості, вивіз ікону Пресвятої Богородиці. Підпалив Софію Київську і Києво-печерську лавру.
    Похід Боголюбського підірвав могутність Русі і поклав початок довгого та сумного періоду її занепаду і, в кінечному рахунку, зникнення.
    Московський патріархат канонізував Андрія Боголюбського  у святі і називає його не інакше як "Святой Благоверный князь".


    Тюркська версія

    За версією, запропонованою академіком Д.Яворницьким, слово «кацап» — тюркського походження, і походить від арабського слова «касаб» (qassab), що означає «живодер», або «м'ясник», «той, що забиває худобу». Дослідники відмічають також наступні словосполучення в тюркських мовах: «адам кассаби» означає «люта людина», «деспот», вираз «кассап одлу» — «шельма»; «кассапчи» — караїмською означає «кат»; «хассап» мовою кримських татар означає «м’ясник», «гицель» і т. д. 

    «Треба знати, що слово «кацап» вже віддавна знане в мовах багатьох східних турецьких племен і значить «різник», «лютий чоловік», «кат», «деспот», «злодій».

    Тлумачення слова «кацап» подається також в «Українській малій енциклопедії» Є.Онацького як похідне від татарського «різник», «різун».  

     

    З класиків:

    • «Проклятые кацапы едят щи даже с тараканами» — Микола Гоголь.
    • «Бросьте в самом деле „кацапию“, да поезжайте в Гетьманщину». — Микола Гоголь.
    • «Хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?» — Тарас Шевченко, лист до Якова Кухаренка від 30 вересня 1842 р.
    • «Ех Тарасе, Тарасе, зведе тебе ця проклятуща кацапня! Куди ти йдеш? Знову на рожон прешся. Плюнь на них.» — Яків Кухаренко, лист до Т.Шевченка.
    • «Іван Грозний представляли італьянці по італійськи… поводитись по кацапськи вони не вміли, один тільки Іван Грозний був похожий на кацапа.» — Леся Українка, лист до сестри О.П. Косач
    • «Мы сделались ненавистниками не только тех, которые, по нашему воззрению, были виновниками бедственного положения нашей родной Украины, но и самих москалей, этого, по нашему тогдашнему мнению, грубого и ни к чему высокому неспособного народа, который мы звали кацапами. Шевченко был неистощим в сарказмах, анекдотах и припевах на счет великоруссов» — Пантелеймон Куліш
    • Завів кацап християнина,
      Зарізати хоче.
      Зав’язав йому назад руки,
      Ніж широкий точить.
      А кацапчук семиліток
      Мало не брикає:
      Кругом скаче коло тата
      Та все промовляє:
      “Да полна уж тачать батька!..
      Будєт с нєго, будєт!..
      Режь же, батька! то-то любо
      Как трепаться будєт!”

      Степан Руданський

    Фольклор:

     

     

    • Бог сотворив цапа, а чорт кацапа
    • Хай живе й пасеться кацап в Україні, а хахол на Сахаліні (радянськ.)

    Використані матеріали "Вікіпедії" і публікації "Факти та міфи про походження назв Русь, Україна і Росія"

    2 грудня 2006

    Дивіться також: