Вчений з Ермітажу називає "Код да Вінчі" своїм

Російський учений стверджує, що термін "Код да Вінчі", рівно як і вся теорія, що знайшла віддзеркалення в однойменному бестселері американця Дена Брауна - плід його інтелектуальних зусиль. Старший науковий співробітник Петербурзького Ермітажу Міхаіл Анікін вимагає зупинити російське видання "Коду да Вінчі". Він не виключає можливості тяжби і з самим автором.

"Мені гарантували, що в книзі згадуватиметься моє ім'я, що буде посилання на мою роботу. І навіть обіцяли дати почитати текст перед публікацією. Але нічого не зробили" Міхаіл Анікін

Анікін заявляє, що теоретична база, на яку спирався при роботі над своїм романом Браун, взята американцем з його книги "Леонардо да Вінчі або богослів'я у фарбах", що вийшла ще в 2000 році. У ній вчений запропонував свою розшифровку картини Леонардо да Вінчі "Мона Ліза". Він вважає, що це не портрет, а картина-алегорія, складена із зображень Христа і Мадонни. Учений називає це портретною алегорією християнської церкви.

Про те, як його ідея потрапила до детективщика Брауна, Анікін розповідає наступне: "У 1998 році в Ермітаж приїхали зі США декілька співробітників Хьюстонського музею. Ден Браун - їх знайомий. Американці зацікавилися моїми дослідженнями. І попросили дозволу передати їх Брауну. Я не відмовив. Зі свого боку вони мені гарантували, що в книзі згадуватиметься моє ім'я, що буде посилання на мою роботу. І навіть обіцяли дати почитати текст перед публікацією. Але нічого не зробили".

На днях Міхаіл Анікін подав заяву в Генеральну прокуратуру Росії. Він просить вжити заходи для запобігання розповсюдженню твору американського письменника в Росії. Таким чином, у справу виявляється залучене московське видавництво АСТ, яке займається російським перекладом "Коду да Вінчі".

Не так давно Браун виграв процес у двох британських істориків, які обвинувачували його в запозиченні

Зараз Міхаіл, за його словами, чекає відповіді від прокуратури з приводу подальшої долі заяви. У російському видавництві ситуацію поки не коментують.

А лондонська штаб-квартира видавництва "Рендом хаус", яке володіє правами на книгу Брауна, заявила, що гіпотетичні загрози судитися коментувати не буде, але радить докладніше вивчити недавнє рішення Високого суду в Лондоні, який ухвалив, що авторське право на ідеї не розповсюджується.

Це рішення було частиною вердикту по іншій тяжбі: суд ухвалив, що Браун не порушував авторських прав двох британських істориків - Майкла Бейджента і Річарда Лі. Вони стверджували, що Браун узяв ідею свого бестселера з їх книги "Свята кров і святий Ґрааль", яка вийшла в 1982 році. Але суд вирішив не в їх користь.

Питання у тім, чи згодиться з британським російське правосуддя, якщо такий процес відбудеться в Росії. "Авторське право дійсно не розповсюджується на ідеї, відкриття, методи, процеси, способи, - говорить начальник договірно-правового відділу Північно-західного відділення Російського авторського товариства (РАО) Олена Охонько. - Ця норма зафіксована у нас в країні в статті 6 Закону про Авторське право і суміжні права".

"Якщо у Анікіна вийшла книга і там вперше використаний термін "Код да Вінчі", то це - об'єкти авторського права. Інша справа, що відштовхуючись від початкового твору, інший автор може зробити своє, творчо самостійне" Олена Охонько, Российское авторское общество

"Але як тільки ідея знаходить матеріальну форму - припустимо, книги, то тут же стає об'єктом авторського права. Якщо у Анікіна вийшла книга і там вперше використаний термін "Код та Вінчі", то це - об'єкти авторського права. Інша справа, що відштовхуючись від початкового твору, інший автор може зробити своє, творчо самостійне. Згадати в своїй книзі Анікіна? Ден Браун повинен був це зробити, якщо була така домовленість", - вважає юрист.

Анікін наполягає на тому, що було запозичено дуже багато. "Я займався не тільки "Джокондою", - розповів він. - Досліджував всю творчість Леонардо. Результати - у моїй книзі. А ще в 1987 році я робив доповідь у відділі західно-європейського мистецтва Ермітажу. Там вже підіймалася тема Святого Ґрааля, членства Леонардо да Вінчі в чернечому ордені, звучала ідея прихованих сюжетів в творчості художника. Все це я розповів друзям Брауна і все це включено в його текст".

"Всі ідеї - про те, що в картині є ліва - жіноча - і права - чоловіча - частини, про те, що це символ християнства, про гру з монограмою. І "Код да Вінчі" - це мій термін. У російському варіанті моєї книги - це "Загадка да Вінчі", в перекладі на англійську - "Код". Якщо в суді почнуть порівнювати дві наші книги - "Код" і "Леонардо", то Брауну не відкрутитися", - заявляє Анікін.