UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Web-журнал «Інтелектус» Брендинг Голодомор: недоречний ребрендинг
ТЕМПОРАЛОГІЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ІНТЕЛІГІБІЛІЗАЦІЯ
СИМВОЛІКА & ГЕРАЛЬДИКА
* МАТРИКУЛ
ІНФОРМЕРИ

Голодомор: недоречний ребрендинг

Напевно у багатьох, хто спостерігав спроби Ющенка прирівняти голодомор до геноциду, виникло враження, що українці намагаються застрибнути у чужий потяг.

 

Фото прес-служби президента
Адже це так просто – прирівнювати один страшний злочин до іншого, вже засудженого, запатентованого та брендованого! Прецедентне право в історичному масштабі, так би мовити.

Непогана ідея, але лише на перший погляд. Хоча б тому, що так, в лоб, як це робить Віктор Ющенко, втілити її в життя складно.

Історична криміналістика

Цьому є, як мінімум, дві причини.

По-перше, режим, який це здійснив, у своїй урізаній формі існує і зараз. І всіма можливими методами протидіє тому, щоб значення голодомору стало зрозумілим для максимуму людей у світі.

По-друге, є технічна причина. Гітлер, на відміну від Сталіна, любив прямі формулювання – як би сказали зараз, повну прозорість політики. Він відкрито задекларував меншовартість етнічних євреїв, тим самим легітимізувавши усі подальші обмеження їх прав, аж до права на життя.

Ця відвертість формулювань – річ унікальна, а на рівні криміналу так взагалі. Нечасто побачиш вбивцю, який з усіх трибун гучно оголосив про свій намір здійснити злочин, а потім здійснив його під кіно- та фотоапаратами.

У нацистській Німеччині відбулося дещо подібне, що суттєво полегшило завдання тих, хто засуджує геноцид, який там відбувся. Довести свою правоту їм, скажемо прямо, нескладно.

Інша річ із чекістами-більшовиками та їх вождем. Серед них єзуїтство процвітало, а формулювання наказів не завжди були расово точними.

Ніхто не давав розпорядження знищувати українців – це було б неполіткоректно. Нагадаємо, що, на додачу, режим у Росії до сих пір перешкоджає повному розкриттю інформації про голодомор.

Отже, нацисти відкрито знищували євреїв, відкрито заявляючи про їх расову неповноцінність. Українців же знищували приховано, приховуючи мотиви знищення.

Мотиви знищення

Мотивів у свій час було вигадано немало – від знищення бази для політичної опозиції до помсти євреїв-більшовиків українцям за деякі історичні образи.

У цьому немає нічого дивного – у кожному масовому вбивстві стільки неприроднього, безглуздого та жахливого, що свідомість сама розширює рамки логіки і тим самим викликає із небуття найбільш фантастичні версії.

Однак що б не обрали за мотив знищення, його суть слід шукати в єдиному джерелі – в окремій самоідентифікації українців.

Для режиму існування багатомільйонної групи людей, яка відчувала свою відмінність від інших за багатьма параметрами, починаючи мовою та побутом і закінчуючи вподобаннями у веденні господарства та самоврядуванні, було серйозною загрозою.

Ця окрема група мала порівняно свіжий досвід збройної боротьби, ще пам'ятала масу радикальних політичних ідей, занесених вітром тих змін, що відбувалися в Російській імперії в кінці 19-го та на початку 20-го століття.

Ця окрема група, на додачу, територіально займала стратегічне положення на західному кордоні червоної імперії, в зоні, багатій на сільськогосподарські та промислові ресурси.

Саме це і визначило її долю. Привід для нейтралізації можна було знайти будь-який.

Окремо слід було б підняти питання про колабораціоністів.

Те, що багато українців стало допомагати більшовистському режиму – аж ніяк не привід перекласти
Публікація на тему:
  • Янукович заховався від Голодомору в білоруських лісах
  • Не геноцид, селекція виродків
  • Факти та міфи про походження назв Русь, Україна і Росія
  • частину провини на український народ в цілому, подавши ситуацію так, ніби він мало не сам себе знищував.

    Це все одно, що "вішати" всі злочини гітлерівців у Росії на генерала Власова та місцевих поліцаїв. У кожного народу є зрадники, але зараз мова йде не про них.

    Не геноцид – отже, і не злочин?

    Що стосується суперечки про те, чи варто ототожнювати голодомор та геноцид, то вона очевидно контрпродуктивна.

    Мільйони людей загинули жахливою смертю. Чи не є це приводом вважати цю подію не менш жахливою і такою, що заслуговує на історичний осуд, якому було справедливо піддано геноцид, здійснений нацистською Німеччиною? Злочином режиму, який не має аналогів за жорстокістю і розмахом в осяжній історії?

    Чи не заслуговує цей злочин на те, щоб стати окремим прецедентом в історії, щоб уже до нього прирівнювали інші, менші за масштабом, аналогічні злочини режимів? Чи не заслуговує він на окреме ім'я?

    Мабуть, український досвід віднайдення та ствердження історичної правди міг би бути величезною допомогою тим, хто бореться за істину у своїх країнах.

    Тому ця суперечка має бути припинена. Адже у ній міститься небезпечна пастка – "Не геноцид – отже, і не злочин".

    Обидві сторони мають визнати: "Геноцид або ні – не важливо, адже злочин від цього не стає менш жахливим".

    В той же час намагатися заробити політичний капітал на реформуванні історичної пам'яті за допомогою чужорідних кліше – значить лише шкодити справі.

    Шкодити українцям, перетворюючи їх на тих, хто бажає задешево отримати статус жертв.

    Шкодити цивілізації, закриваючи від людства безпрецедентний урок.сім'ї.

    Ігор Луценко

    Джерело: pravda.com.ua, 27 листопада 2006

    Висловити думку у Форумі