Комуністи хочуть «одурманити» Україну хрестом

"Ми будемо не тільки наполягати на згадці червоних прапорів у Конституції, а й почнемо збір підписів для проведення референдуму, на якому піднімемо питання про зміну державної символіки, оскільки нинішній прапор і тризуб є символами, які націоналісти скомпрометували. Справжньою символікою Україні повинні бути малиновий прапор козацтва і православний хрест", такими словами виразив своє неприйняття національної символіки депутат правлячої коаліції Верховної ради член КПУ Олександр Голуб.

Комуністи пообіцяли почати збір підписів за проведення референдуму, на який планують винести питання про повну заміну існуючої державної символіки.

Як повідомляє видання "КоммерсантЪ", у зв’язку з рішенням Конституційного суду (КС), який визнав неконституційним Закон про використання Червоного прапора Перемоги нарівні з державними символами України, представники КПУ заявили, що будуть вимагати прийняття редакції нового закону.

Депутат від правлячої коаліції комуніст Євген Царьков, виступаючи з трибуни Верховної ради заявив, що рішення суду є "плювком в обличчя ветеранам". "Бандерівська собачатина піднімає виття, бо їх діди в схронах разом з Гітлером воювали, і вони сьогодні святкують перемогу".

Боротьба за червоний Прапор Перемоги, яку розгорнули основні політичні сили Україні, тривала не один місяць і йшла з перемінним успіхом. У квітні цього року, напередодні Дня Перемоги, Верховна рада прийняла закон, авторами якого є депутати Компартії, Партії регіонів і Народної партії. Документ передбачав використання під час урочистостей з нагоди Дня Перемоги копій піднятого над Рейхстагом Червоного прапора поряд з державним прапором України.

Прийняття закону викликало бурхливу негативну реакцію на Західній Україні. Після реєстрації документа міські ради Івано-Франківська, Львова, Тернополя та Луцька заборонили використання 9 травня радянські символіки. Слідом за цим лідер Української народної партії Юрій Костенко подав у Конституційний суд звернення, вимагаючи визнати внесені цієї весни зміни в закон "Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" не відповідають нормам Конституції. На його думку, закон зрівнював державні символи незалежної України з "офіційною символікою тоталітарного комуністичного режиму і радянської держави". Судді КС задовольнили звернення, ухваливши, що новий закон дійсно порушує права національного прапора, так як прирівнює Прапор Перемоги до державних символів, до числа яких воно не належить.

Спостерігачі вважають, що рішення КС є прямим наслідком протистояння між націоналістами та прихильниками проросійських партій, яке відбулося у Львові 9 травня. У Партії регіонів позицію КС сприйняли стримано. "Нас багато звинувачували в тому, що влада тисне на суди, однак ви бачите, що суд прийняв рішення, що суперечить волі парламентської більшості. Як законослухняний громадянин, я буду підкорятися цьому рішенню", - повідомив перший заступник глави фракції Партії регіонів у Верховній раді Михайло Чечетов.

Втім, в тому, що суд при прийнятті рішення був незалежним, впевнені далеко не все. "Суд виконує розпорядження влади, яка після подій у Львові злякалася власних дій", - заявив голова партії "Російський блок" Геннадій Басов. За його словами, президент Віктор Янукович "спробував зробити хорошу міну при поганій грі". "Він не міг скасувати цей закон, побоюючись обурення південно-сходу країни, зате тепер може посилатися на рішення Конституційного суду", - пояснив свою позицію пан Басов, звинувативши Київ у "капітуляції перед профашистськими партіями і рухами Галичини".

Висновком Конституційного суду незадоволені і націоналісти. Представники Всеукраїнського об'єднання "Свобода", які брали активну участь в масових зіткненнях у Львові, назвали скасування поправки до закону "половинчастим рішенням". "Так, тепер червоні прапори не будуть вивішувати нарівні з державними, але в прийнятому документі КС Червоний прапор все одно називається "Прапором Перемоги', так що тепер, спілкуючись з Путіним і Медведєвим, Янукович може говорити: 'Пацани, я поважаю вашу перемогу' . А приїжджаючи в Європу, він буде розповідати про те, що він європеєць і червоні прапори в Україну не вивішують", - підкреслив заступник голови ВО "Свобода" Андрій Мохник.

Разом з тим навіть після рішення КС доля Червоного прапора залишається невизначеною.

17 червня парламент відмовився голосувати за закон "Про державний прапор України", який повинен був регламентувати його використання. Автори документа - народні депутати Юрій Костенко, Іван Заєць та Ярослав Джоджик (всі - "Наша Україна-Народна самооборона") запропонували законодавчо закріпити норму про обов'язкове вивішуванні національного прапора над усіма державними установами, а також його присутність у кабінетах перших осіб держави. Використання інших прапорів під час офіційних заходів, в тому числі червоних, документ не передбачав. За даний проект проголосували всього 80 депутатів.

Комуністи мімікрірують

Допоки комуністи комфортно вмощувалися своєю фракцією у правлячій коаліції Верховної ради (Наприклад, про входження, подібним чином, до державної Думи Російської імперії комуністи могли лише мріяти), ні тризуб ні синьо-жовтий прапор члени КПУ не зачіпали, а згадали про своє ідеологічне несприйняття українських символів тільки коли виникла чергова, спровокована владою, смута. Разом з тим, у традиційному ідеологічному неприйнятті комуністами українськості проявилося щось нове і, по суті, абсурдне. Як виявилося, у комуністів не лише не має відрази до церкви, а, навпаки, як і в усієї новітньої влади, є велика до неї прихильність, особливо до церкви Московського патріархату. Більше того, у прояві своєї прихильності до християнства московського зразка, своєю пропозицією возвеличити православний хрест, комуністи геть усіх випередили.

Правда, поки що не дуже зрозуміло, як, у разі, коли українські комуністи реалізують свою ідею, вони будуть пояснювати те, що "релігія – опіум народа"?

Чи можливо прижившись біля влади, яка постійно демонструє свою прихильність промосковській церкві, і, переїхавши із совітськиих економ-квартир у кількаповерхові маєтки, українські комуністичні вожді переродилися, обуржуазилися і стали не просто проросійські, а православно-проросійські? Що це, метаморфози комуністичної ідеології, чи звичайна провладна мімікрія?.

Довідка "і"

У своїй праці "Вступ до критики гегелівської філософії права" головний ідеолог комунізму Карл Маркс писав: "Релігія - це зітхання пригнобленої тварі, серце безсердечного світу, подібно до того як вона - дух бездушних порядків. Релігія є опіум народу" (Karl Marx: Einleitung zur Zur Kritik der Hegelschen Rechtsphilosophie; in: Deutsch-Französische Jahrbücher 1844, S. 71f, zitiert nach MEW, Bd. 1, S. 378-379)

У праці "Про ставлення робітничої партії до релігії" головний ідеолог російських комуністів писав: "Релігія є опіум народу, - цей вислів Маркса є наріжний камінь всього світогляду марксизму в питанні про релігію. Всі сучасні релігії і церкви, всі і всілякі релігійні організації марксизм розглядає завжди, як органи буржуазної реакції, службовці захисту експлуатації та одурманення робочого класу" (В.И. Ленин "Об отношении рабочей партии к религии". Полн. собр. соч., 5 изд., т. 17, с. 415—426).  

Нотував Довкола

За матеріалами: kommersant.ua, pravda.com.ua

17.06.2011