Історик, культуролог і художник Григорій Іващенко

ГРИГОРІЙ ІВАЩЕНКО

народився 1954 р., на Полтавщині. Діва, стать чоловіча.

 Має диплом історика(ДДУ, 1980), працює за фахом. Член Спілки журналістів України, засновник, ідеолог, а з позавчора - Другий Генеральний Секретар партіі Гриців-Тезок (роз'єднаної).

Є наміри зробити його членом і ввести до лав ще й інших пристойних асоціацій. Кавалер п'яти Орденів-хрестиків.

Джокер мажор - Джокер мінор.

Не квітучий, зате кремезний.

Ідуть старці твої Вкраїно сонцелика!...

. . . 

Люблю Гриця-молодця, в Гриця шапка до лиця!..

Автор багатьох публікацій та історико-культорологічного есею "Nехай козириться!" (манускрипт), автор проекту кількох колод українських гральних карт.

Картинки, що розміщені на цій сторінці, - це частка того, що є більше ніж захоплення, це порятунок, це ще одне життя. Якби міг, та не лінився, зробив би більше і значно краще.

На лівому плечі живе бісик, на правому янгол, і обидва шепочуть безупинно: "Nехай тобі, Грицю, завше козириться!"

І вам того ж!..

Ця замітка є відтворена перша інтернет-публікація про Григорія Іващенко, яка була з 2001 р. на www.rich.unity.net (сайт, що існував з 1994 по 2004р/ (Замітка перенесена на сайт www.patent.net.ua, у зв'язку з закриттям www.rich.unity.net).

Проект гербу міста Дніпропетровська, розроблено Г.Л.Іващенко і К.Д.Ткаченко (Не дістав схвалення Конкурсної комісії Дніпропетровської міськради. Про проекти інших авторів дивіться в розділі "Символіка Придніпров'я").

Проект гербу Дніпропетровська створено відповідно до затверджених Українським геральдичним товариством і впроваджених вже на практиці норм (форма картуша і міської корони герба затверджені Українським геральдичним товариством, як єдині для всих міст України. Картуш виконано у золотому кольорі, що є символом багатства, справедливості, великодушності, а корона із срібла - це чистота, шляхетність, добро і незалежність).

Малий герб Дніпропетровська поданий в закругленому щиті, форма якого зумовлена рядом причин, зокрема історичної (в щитах такої форми зображалася більшість древніх, саме українських, міських гербів) і практичної (такий щит - найвигідніший з композиційних міркувань, і саме тому є поширеним в сучасній геральдичній практиці).

Щит синього кольору обрамований золотою облямівкою. У розділі щита - золоте сонце, символ вічності, безсмертя і воскресіння. Його прямі промені утворюють восьмипроменеву зірку, яка символізує сили творення, космічні енергії, надії, і є дороговказною. У балці (середньої частини щита) - три золоті пагорби різної величини, на яких розташоване місто. На середньому з них поставлений чотирьохрамовий срібний хрест класичної геральдичної форми, який символізує собор Перетворення Господнього – одна з найдревніших споруд, його історичний, просторовий центр. З Преображенського храму починалося місто, з появою міста почалося перетворення цілого краю. Також, згідно одного із загальновідомих значень символів, хрест на пагорбі (колі) - є земля, місцевість, а значить місто. Цей знак широко використовувався у козацькій символіці.

У базі (нижньої частини щита), на синій смузі, символізуючій Дніпро, - золотий овал з синім четирьохрамовим хрестом. Це Монастирський, другий по величині, дніпровський острів, який зіграв значну роль в історії міста.

Синій хрест у сонячному колі є символом древнього монастиря, заснованого ще до офіційного хрещення Русі, а також і символом - осяяння хрестом і сонцем землі дніпропетровської.

20 вересня 2001 р.

Написати листа автору intellectus@patent.net.ua

Висловити думку в Форумі

Публікації на тему:

• "Україна – велика книга"
•  Коротка замітка про автора. Про книгу "NЕХАЙ КОЗИРИТЬСЯ!" трохи пізніше