Подорожуючи через діру в просторі, ви стикаєтеся з фатальною дилемою

Майбутнім мандрівникам, які користуватимуться коротким шляхом для того, щоб опинитися на іншому краю Всесвіту, можливо, доведеться вибирати між небезпекою і непередбачуваністю під час подорожі через простір-час, заявляють автори нового дослідження.

Здобуття скорочення до іншої сторони всесвіту (Зображення: NASA/LES Bossinas)

Це дослідження ставить хрест на машинах часу, проте говорить про те, що Всесвіт доживе до солідного віку, а не розірветься на частини через яку-небудь шкідливу темну енергію.

Прихильники наукової фантастики знають, що "червоточини" допомагають зрізати шлях через простір і час, засмоктуючи об'єкти в одному кінці Всесвіту і викидаючи їх з другого боку. Так відстань від одного пункту до іншого значно коротше, ніж при традиційній подорожі через уселенські простори.

Щоб краще зрозуміти феномен "червоточина", можна уявити собі лист паперу (він втілюватиме Всесвіт), який треба акуратно скласти удвічі. Потім на найбільшій відстані від лінії згину папір треба проткнути голкою. Таким чином створюється "червоточина", що зв'язує два видалені краї Всесвіту.

Проте, щоб той же трюк спрацював в просторі-часі, гіпотетичний тунель повинен бути невідомою формою матерії. Ця "екзотична" матерія чинить негативний тиск – якби чимось подібним наповнили повітряну кулю, вона б здулася.

Тепер фізики Роман Буній/Roman Buniy і Стівен Хсу/Stephen Hsu з університету Орегону в США вивчили властивості такої матерії в двох теоретичних типах "червоточини". Перший тип в цілому підкоряється законам класичної фізики і не переміщається в часі, тоді як матерія другого типу слідує правилам квантової механіки, а значить, успадковує її непередбачуваність.

Ця непередбачуваність означає, що немає ніяких гарантій, що, скориставшися квантовою "червоточиною", хтось зможе опинитися у відомій точці часу-простору. "Небезпека полягає у тому, що кінцевий пункт "червоточини", яка коливається в часі, може опинитися в стіні або на дні Тихого океану", – говорить Хсу. "Або взагалі ви можете вийти за рік до того, як передбачалося, або через рік після цього".

Скелі і тверді місця

У зв'язку з цим учені припускали, що класична "червоточина" могла б ефективніше послужити порталами для подорожі у часі-просторі. Проте в недавно опублікованій у джерелі онлайну роботі Баній і Хсу демонструють, що ці класичні об'єкти украй нестабільні.

"Варто злегка підштовхнути апарат, як система розсипеться на частини – так, як рушиться міст, – сказав Хсу в інтерв'ю New Scientist. – Можливо, вона не протримається достатньо довго, щоб ви могли добратися на іншу сторону".

Таким чином, майбутні мандрівники по Всесвіту виявляються між Сциллой і Харібдой – їм доведеться вибирати між надійністю і (відносної) стабільністю при такому способі транспортування, говорить Хсу.

Проте ця недавно відкрита непередбачуваність насправді має позитивне значення для долі Всесвіту.

У даній роботі висувається припущення, що гіпотетична матерія, яка повинна б заповнювати тунелі зсередини, має ті ж властивості, що і темна енергія, яка прискорює розширення Всесвіту.

Учені пропонували різні можливі якості цієї темної енергії, але Хсу говорить, що нове обстеження показує, що велика частина цих якостей – які викликають найсильніше прискорення – нестабільні.

Це дозволяє припустити, що Всесвіт не закінчиться з "великим розколом", в якому космічне прискорення, що посилюється, у результаті приведе до того, що на частини розлетяться галактики, зірки і навіть атоми, говорить Хсу. "Якщо темна енергія володіє якостями, які можуть привести до "великого розколу", то вона, ймовірно, розпадеться через свою внутрішню нестабільність задовго до того, як ми наблизимося до моменту розколу", – говорить він.

Меґі Маккі

Джерело NewScientist.com, 24 травня 2005

Висловити думку у Форумі

• Інші публікації рубрики "Інноватика"