UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Web-журнал «Інтелектус» Інноватика & Комерціалізація Шість головних технологій 2012
ТЕМПОРАЛОГІЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ІНТЕЛІГІБІЛІЗАЦІЯ
СИМВОЛІКА & ГЕРАЛЬДИКА
* МАТРИКУЛ
ІНФОРМЕРИ

Шість головних технологій 2012

Розробки, які в 2012 році встигли зміцніти та увійти в побут, і, як здається, облаштуються там надовго - за версією "Lenta.ru"

Плівкооптичні камери

Фотоапарат Lytro, що з'явився навесні 2012 року, змінив із точністю до навпаки освячений століттями алгоритм "навівся на різкість - зробив знімок". Тепер користувачі можуть керувати фокусом постфактум - відкрив на сенсорному екрані Lytro фотографію, тицьнув пальцем на квіточку у середній частині кадру - отримав потрібну зону різкості, не сподобалося - поміняв.

"Кольорові краплі води", фото Майлса Гонікера (Myles Honicker)

Заради чарівних маніпуляцій із знімками багато хто готовий пробачити Lytro (вона ж - плівкооптична камера або "камера світлового поля") численні огріхи: низьке вирішення, не завжди вірну передачу кольору, маленький бляклий екран. Є всі шанси, що технологію допрацюють - Lytro Inc., за чутками, готує нову версію фотоапарату, а Toshiba представила компактний фотомодуль для мобільних телефонів, що дозволяє вести такі ж, як у Lytro, "ігри з фокусом".

"Наносімки"

SIM-карти, які на зорі свого існування за розмірами співпадали із пластиковими платіжними картками, стали зовсім крихітними. Nano-SIM, прийнята як стандарт в 2012 році, налічує 12,3 міліметра в довжину, 8,8 міліметра в ширину і 0,67 міліметра в товщину. З першого погляду здається, що картки як такої не залишилося зовсім - видна тільки золота контактна площадка.

Перетворюємо "мікросімку" в "наносімку" за допомогою ножа і молотка

Ніяких нових споживчих властивостей nano-SIM в собі не несе (хіба що "сімку", що ненароком випала з рук, стало ще важче знайти), однак вона дає виробникам телефонів можливість зменшити вузол SIM-карти, заощадивши ще трошки дорогоцінного місця усередині апарату.

Першим адептом "наносімок" стала Apple, яка задіяла нову карту всередині iPhone 5. Інші виробники, мабуть, затаїли образу - у конкурсі проектів nano-SIM свої інтереси лобіювали і Nokia, і Research in Motion, і Motorola, але перемога дісталася компанії Тіма Кука.

Пристрої-гібриди

Вихід восени 2012 року операційної системи Windows 8 дозволив виробникам налагодити випуск комп'ютерів-гібридів - ноутбуків з клавіатурою і сенсорним екраном, що парою легких рухів перетворюються у планшети. Гібриди позиціонуються як апарати, з якими можна прожити весь день: вдома чи в дорозі вони виступають в іпостасі планшетів - використовуються для перегляду кіно або для "сенсорних" ігор, а на роботі - в іпостасі ноутбуків.

Dell XPS 12

Asus і до 2012 року пропонувала планшети під управлінням Android, що перетворюються в ноутбуки шляхом підключення додаткового модуля, але саме Windows 8 ввела концепцію "два форм-фактори - два інтерфейси": використовуєте апарат як планшет - познайомтеся з "живими плитками", використовуєте як ноутбук - ласкаво просимо на "звичайний" робочий стіл Windows.  

YotaPhone

До гібридів можна віднести і YotaPhone - пристрій, розроблений російською компанією YotaDevices. Він має два екрани - кольоровий (сенсорний, рідкокристалічний) і чорно-білий на електронному чорнилі - і поєднує в собі можливості смартфону та "читалки" плюс підвищений (у порівнянні з традиційними апаратами) час роботи від батареї.

Мережі LTE

3GPP Long Term Evolution (або просто LTE) — назва мобільного протоколу передачі даних (англ. Long Term Evolution — довготерміновий розвиток). Проект 3GPP є стандартом з вдосконалення UMTS для задоволення майбутніх потреб в швидкості. Мережі 4G на основі стандарту LTE здатні працювати практично за всією шириною спектра частот від 700 МГц до 2,7 ГГц. Швидкість закачування за стандартом 3GPP LTE в теорії досягає 326,4 Мбіт/с (download), і 172,8 Мбіт/с на віддачу (upload). Практично забезпечує швидкість передачі даних від базової станції до пристрою абонента до 100 Мбіт/с і швидкість від абонента до базової станції — до 50 Мбіт/с.

Ці удосконалення можуть, наприклад, підвищити ефективність, знизити витрати, розширити і удосконалювати послуги, що вже надаються, а також інтегруватися з вже існуючими протоколами. LTE-мережа дозволяє користуватися такими послугами як «відео на вимогу», забезпечуючи потокову передачу без затримок відео в HD-роздільності.

Вперше про впровадження технології LTE оператори предметно заговорили в січні 2008 року, коли міжнародне партнерську об'єднання Third Generation Partnership Project (3GPP), що розробляє перспективні стандарти мобільного зв'язку, затвердив LTE в якості наступного після UMTS стандарту широкосмугової мережі мобільного зв'язку.

За даними міжнародної асоціації GSМA, 26 операторів у світі заявили про плани побудови мереж LTE до 2013 року. Серед них — Vodafone, Verizon Wireless, TeliaSonera, NTT DoCoMo і KDDI.

У 2012 році американські оператори, та оператори Піденної Кореї та Японії — лідери у LTE-перегонах. Станом на червень 2012 року, в цих двох країнах 90% користувачів LTE у світі, таку оцінку надає Wireless Intelligence. Кількість підключень до мереж LTE у світі на кінець 2012 року наближається до 30 млн абонентів, з яких на ринок США припадає близько 47% загальної кількості підключень.

Першим російським містом, де мережу LTE була введена в комерційну експлуатацію, став Новосибірськ - це відбулося в кінці грудня 2011 року. Мережа розгорнув оператор Yota. У 2012 році LTE для росіян з технологією, про яку "всі чули, але ніхто не бачив", перетворилася на щось реальне і навіть цілком відчутне - спочатку з'явилися роутери та модеми-"свистки", а потім планшет - ним став Samsung Galaxy Tab 8.9 LTE, анонсований в квітні.

Телефони, що підтримують російські смуги частот LTE, - Nokia Lumia 920, Sony Xperia V, спецверсія Galaxy SIII - побачили світ лише ближче до кінця року, та й то підтримка поки досить умовна: голос в російських мережах четвертого покоління поки не передається, але почне передаватися вже в першому кварталі 2013 року.

В Україні на жаль, до 2013 року жодної LTE-мережі не збудовано, попри те що компанія «ММДС-Україна» володіє ексклюзивними ліцензіями ще з середини 2011 року.

"Хмарні" сховища

Розраховані на масового користувача інтернет-сервіси, що дозволяють не мучитися з пересилкою "важких" файлів електронною поштою і не бігати з флешками від комп'ютера до комп'ютера, існують вже декілька років. Дані в них зберігаються на належних провайдеру серверах, і доступ до інформації можна отримати звідусіль, де є інтернет.

Зберігати файли в "хмарі" надійніше, ніж на на жорсткому диску, який може дати збій, або на USB-носії, який можна втратити. Обсяг безкоштовного простору в сховище, однак, завжди обмежений і складає в середньому 5-10 гігабайт.

Зовсім не відкрутитися від "хмарних" сховищ стало саме в 2012 році, коли власні сервіси запустили два пошукових гіганта - Google і "Яндекс". Сервіс Google Drive тісно пов'язаний з "офісними" веб-додатками Google - у ньому зберігаються документи, створені в редакторі Google Docs. "Яндекс.Діск" не тільки служить "хмарної флешкою", але і пропонує масу зручних дрібних послуг: наприклад, з його допомогою можна швидко перенести потрібну інформацію зі старого мобільного апарата на новий, а збережені на "Диску" музичні файли можна прослуховувати в додатку "Яндекс.Музика".

Окуляри доповненої реальності

Розмовляючий начебто сам з собою людина вже мало кого дивує - пристрої hands-free існують давно, і до них встигли звикнути. Якщо ж перехожий носить окуляри в дивній оправі і дивиться ніби всередину себе - вам пощастило: ви зустріли одного з рідкісних поки володарів Google Glass. 

Знятий Google ролик із розповіддю про можливості окулярів

Пристрої, що відображають віртуальну інформацію "поверх" картини реального світу, існували і раніше - можна згадати вченого Стіва Манна (він же - "канадський кіборг"), який створив окуляри доповненої реальності EyeTap. Популяризовала ж ідею компанія Google, яка представила в 2012 році пристрій Google Project Glass.

Google Project Glass являє собою окуляри з прозорим дисплеєм замість лінзи. На дисплей виводиться інформація, яка може бути корисна носію очок в даний момент - наприклад, погода, покажчики напрямку до кінцевої точки маршруту, пропущені виклики з телефону і так далі.

Пристрій поки має статус прототипу, і скористатися ним можуть тільки співробітники Google, але в наступному році купити окуляри зможуть і ті, хто не працює в компанії. Слідом за Google розробку очок доповненої реальності почали й інші - Olympus, Microsoft і навіть Apple, а компанія Oakley представила гірськолижну маску доповненої реальності.

Джерело: lenta.ru і uk.wikipedia.org, 29.12.2012

Висловити думку у Форумі

Дивіться:

Дивіться також:

ПАТЕНТБЮРО-ОНЛАЙН - миттєві заявки на об'єкти інтелектуальної