SERVICES OF PATENTBUREAU Barcode services |
INTELLECTUS
Symbolics of Prydniprov'ia |
PORTFOLIO Elaboration of symbolics |
|
|||
---|---|---|---|
INFORMERS
|
Торговий центр "Штурмбанфюрер"Днями у торгово-центровому житті столиці відбудеться подія. В районі метро "Шулявська" має відкритися торговий центр. Воно б і нічого, але назва у нього - не проста, а історична. Завод "Відкрите акціонерне товариство "Більшовик", поруч з яким знаходитиметься цей об'єкт, само по собі - оксюморон (як "гарячий лід"). Акціонерів більшовики розстрілювали, товариства експропріювали. Так от, назва нового ТЦ - "Більшовик". Чому назви вулиць і міст - це щось важливе? Коли ми даємо ім'я нашим дітям, ми дуже ретельно ставимося до цього. Власне ім'я для особи - це чи не найбільший скарб. "Очорнити ім'я", "втратити ім'я" - це катастрофа для людини. Назви не з'являються просто так. Київ - місто з півторатисячолітньою історією, і за цей час у ньому жило багато великих людей, які давали імена його горам, його рікам, його лугам і його вулицям. А от більшовики "руйнували світ до основ, а потім..." Ми щодня десятки раз повторюємо географічні назви - чи розказуючи про своє минуле, чи розповідаючи випадковому перехожому потрібну вулицю, чи навчаючи наших дітей дороги до школи. Ці назви - частинка нас, але вони ж - частина історичного контексту, в якому ми певним чином себе поводимо, частина тяглості, частина минулої "зручності". У радянській тяглості гривні зручніше називати "рублями". Отже, поки ці назви з нами, СРСР живіший усіх живих, а пам'ятати українських героїв ніде і нікому (хіба що, знову оксюморонно "на розі вулиць Артема і В'Ячеслава Чорновола"). Так хто ж вони, оті більшовики, чиїм ім'ям хочуть назвати свій торговий центр "мегамаркетівці"? Це - банди Муравйова, що розстрілювали київську інтелігенцію і київських же школярів на схилах Маріїнського парку, майстри червоного терору, нищителі церков, комнезами, що відправили тисячі і тисячі "куркулів" в Сибір, автори і виконавці Голодомору, репресій 37-го, жуковські заградзагонщики-м'ясоруби другої світової і так далі. Шановний президенте "МегаМаркету", чи варта така історична тяглість за вашим торговим центром такої "прикольної" назви? І як Ви ставитеся до відповідальності перед тими, кому більшовики повбивали близьких? Перед тими, у кого забрали церкви, а самих оголосили "ворогами народу" на десятиліття? Ви готові подивитися їм в очі?Новини ТаблоID Беремо аналогічну ситуацію - Голокост. Спробуйте поставити торговий центр з аналогічною назвою (наприклад, "Штурмбанфюрер") поблизу станції метро "Дорогожичі", - думаю, реакція міжнародної спільноти швидко поставить все на місце. Чому в Україні назви такого типу – не проблема? Причина – у амнезії, якою вражені люди. Їхня історична пам'ять сягає не далі одного-двох поколінь. Вони уже не пам'ятають того, що було з їхніми прадідами. Центральноєвропейські держави свій шлях до Європи починали з декомунізації, з знищення символів і догм комуністичного минулого, з розсекречення і засудження його злочинів. Україна теж повинна пройти цей шлях, щоб нарешті залишити радянські догми разом з радянськими діячами для історії. І якщо Мега-Маркет - європейський бізнес, то йому саме час задуматися над тим, як називати свої торгові центри. І тут саме пора задати питання: а чому ж ви, дорогенькі назво-борці, 15 років мовчали? Чому 15 років незалежної України цей "Більшовик" і ще тисячі таких "більшовиків" стоять на наших вулицях? Закид - слушний. На початку 90-х всі кинулися виживати, полишивши процес на самотік. А пізніша кучмівська еліта, якій було байдуже, не захотіла брати на себе відповідальність (як і теперішня пост-революційна, зрештою). І нічого відкладати це питання "на потім", якщо ми хочемо зберегти історичну пам'ять, а не починати наш родовід (і наш шлях) з революційного 1917-го. У новітній реальності торгові центри є, по суті, новими "храмами" - тисячі людей проходять крізь них щодня. Їхніми назвами називають зупинки, люди часто вживають ці назви в щоденному спілкуванні. "Купити консервовані огірки і молоко у "Більшовику"" - звучить, правда? Увіковічнювати тоталітарну географію в нових "комерційних" і "прикольних" формах, продовжуючи таким чином її тяглість - немудро, ба навіть злочинно. І якщо для нового покоління виходити "на Шулявці", а не "на Більшовику" вже стало нормою, то тепер... У Києві були ще станції метро "Ленінська", "Піонерська", "Комсомольська" - коли нам чекати торгових центрів з такими назвами? Ласкаво просимо в минуле, шановні мегамаркетяни? Чи легко бути патріотом не УРСР, а України в місті під назвою Червоноармійськ, живучи в Ленінському районі на вулиці Дзержинського? А поки що - ласкаво просимо у місто Гітлероград на вулицю Геббельса у Герінго-Кохівському районі у країні... Райхскомісаріат Україна? Остап Кривдик Джерело: pravda.com.ua, 30 жовтня 2006Читайте також: |
|
Ukraine, 49000, Dnipro, Voskresenska str, 12/4
E-mail:
Skype: patentbureau |