Міжпланетний термінознавчий конгрес

Плутон можуть позбавити статусу планети

"Всякое тело, рано или поздно,
cтановится пищею телескопа"
                      Иосиф Бродский

У Празі почала роботу XXV генеральна ассамблея Міжнародного астрономічного союзу (МАС). Серед багатьох проблем, винесених на обговорення наукового співтовариства – доля планети Плутон. Якщо астрономи не побояться вирішити питання по суті, в найближчий день формальна будова Сонячної системи зміниться. Число планет або зменшать до восьми, або збільшать – до 23 або навіть півсотні, оскільки "критерії відбору" будуть ослаблені.

Дедуктивний метод

Дев'ята за виділенням від Сонця і найменша планета Сонячної системи була відкрита в 1930 році.

Фактично, в існуванні дев'ятої планети астрономи переконалися задовго до її відкриття, на підставі відхилень у траєкторіях Урану і Нептуну. Пошуком нової планети активно займався Персіваль Ловелл (Percival Lowell), засновник обсерваторії, яка одержала його ім'я, у Флаґстаффе, Арізона, США. Зусилля Ловелла виявилися безуспішними. В 1916 році він помер, так і не знайшовши на небозводі нової рухомої зірки, тобто планети. Як з'ясувалося пізніше, на зроблених астрономом фотознімках повинен був бути Плутон, але його зображення потрапило на дефект фотопластини.

Пошук був відновлений в 1929 році і доручений спеціально найнятому 24-річному любителю астрономії Клайду Томбо (Clyde W.Tombaugh), що тільки-но закінчив середню школу. Він займався звіренням фотографій зоряного неба, зроблених з інтервалом у декілька ночей, відшукуючи точку, що змістилася.

Томбо пропрацював всього декілька місяців і, 18 лютого 1930 року, знайшов нову планету, що виглядала як зірочка 15-й величини в сузір'ї близнюків. Планета була знайдена при порівнянні фотографій, зроблених 23 і 29 січня.  

Компаратор (прилад для порівняння фотознімків), на якому був знайдений Плутон. Фото NASA

За своє відкриття Томбо одержав медаль Королівського астрономічного товариства і премію в 25 фунтів стерлінгів. Штат Канзас, у якому Томбо закінчив школу, виділив йому стипендію для навчання в місцевому університеті.

Томбо став професором астрономії. У 1992 році, у віці 86 років він одержав офіційний лист з NASA. Національне управління США з аеронавтики і космосу офіційно запрошувало у першовідкривача дозволу на відвідини планети Плутон. Томбо дав згоду, і NASA приступила до проектування автоматичної станції для польоту до цього космічного об’єкту.

Об'єкт

Як пишуть енциклопедії, Плутон - дев'ята планета Сонячної системи. Насправді, частина траєкторії відкритого Томбо тіла пролягає усередині орбіти Нептуна і Плутон регулярно виявляється восьмим по рахунку супутником нашого світила. У самого Плутона теж є декілька супутників. Найбільший з них – Харон – всього у сім разів менше самої планети. Плутонійовий "рік" продовжується 247 земних років. Щоб представити, наскільки Плутон віддалений від Сонця, скажімо, що якщо до Землі сонячне світло йде вісім хвилин, то Плутона він досягає через чотири з половиною години.

Температура на поверхні планети варіюється від –220 до –240 градусів Цельсія. Але й при такій температурі у Плутона є атмосфера (її існування було доведене тільки в 1988 році). Поверхня Плутону покрита крупними прозорими кристалами замороженого азоту. Крім азоту, в крижаній кірці Плутона міститься і метан.

Складнощі

Пекельний неймінг  Ім'я я собі абсолютно спокійно можу вибрати. Протягнув в пресі в газеті, і шабаш.    (Михайло Булгаков, "Собаче серце") Ім'я Плутон запропонувала 11-річна дівчинка Венеція Берні (англ. Venetia Burney) з Оксфорду. За сніданком її дід, що працював бібліотекарем в Оксфордському університеті, прочитав в газеті "Таймс" про відкриття нової планети і запитав внучку, як, на її думку, краще назвати планету. Дівчинка відповіла, що раз планета така далека і холодна, її слід назвати на честь римського бога підземного царства Плутона. Професор Герберт Хол Тернер (Herbert Hall Turner) направив цю пропозицію в США, і після короткого обговорення вона була практично одностайно прийнята. Через десять років, в 1940 році в Берклі був синтезований новий радіоактивний елемент, що зайняв у таблиці Менделєєва місце після урану і нептунія. Він був названий плутонієм. Запущеннний цією зимою зонд "New Horizons" досліджуватиме Плутон, живлячись енергією від плутонієвого джерела.

Чи залишити Плутон в нинішній категорії, називати тепер Плутон з Хароном "подвійною планетою" або просто парою астероїдів? Деякі учені пропонують називати Плутон і подібні Плутону об’єкти планетоїдами. Багато фахівців вважають, що звання планети — це "феномен культури" і не підлягає перегляду.

Плутон був офіційно визнаний планетою Міжнародним астрономічним союзом у травні 1930 року. З тих пір наші уявлення про це небесне тіло значно розширилися.

Недавно вдалося поставити крапку хоча б в одній суперечці: Плутон не є подвійною планетою. Харон – всього лише його супутник. У Харона немає атмосфери і, за прийнятими мірками, без цього елементу він на звання планети претендувати ніяк не може.

Поверхня Плутону дуже яскрава і віддзеркалює 60 відсотків падаючого на неї сонячного світла, тому перші оцінки його діаметру і виявилися завищеними. У тридцяті роки припускали, що маса Плутону порівнянна з масою Землі. Насправді, він у 500 разів легший за нашу планету і менше Місяця.

Слабкого гравітаційного поля Плутону не вистачає для того, щоб утримувати атмосферу, тому Плутон, подібно кометі, постійно втрачає газ, що випаровується з поверхні, а на місце молекул, які відлетіли, приходять нові. Через те, що атмосфера постійно оновляється, вона схильна до сильних змін залежно від сили сонячного опромінювання планети. Збільшення температури поверхні Плутону всього на два градуси приводить до зростання маси атмосфери в два рази. Це не робить Плутон схожим на планети у нашому розумінні.

Остаточно поставив під сумнів планетарний статус Плутону телескоп "Хаббл". Принаймні, один з відкритих за його допомогою об'єктів – UB313 Ксена, відкритий в 2003 році, є, можливо, крупнішим тілом, ніж Плутон. Ксена має сферичну форму, Ксена обертається навколо Сонця, Ксена не менше Плутона. Чим не планета?

Є і другий претендент на звання "десятої планети" - об'єкт 90377 Седна, який у момент найбільшого його віддалення, знаходиться від Землі у 19 разів далі ніж Плутон.

Важлива відмінність планети від астероїду – у внутрішньому устрої. Астероїд повинен бути просто "каменем" – уламком великого небесного тіла. Якщо Плутон – не просто гомогенна глиба з льоду і скельної породи, а має додаткову структуру – ядро, кору, як у інших восьми планет Сонячної системи, – тоді він точно може називатися планетою. Поки про будову Плутону ми можемо тільки здогадуватися.

Вердикт

Через 400 років після того, як Галілей направив на зірки перший телескоп з'ясувалося, що в астрономів немає дефініції для поняття "планета". Тепер, до 25 серпня, коли асамблея Міжнародного астрономічного союзу завершиться, це визначення повинне бути вироблене задля рішення практичного питання про статус Плутона.

"Життя буде набагато простішим, якщо у нас буде тільки вісім планет і безліч цікавих маленьких об'єктів у Сонячній системі, - вважає Брайан Марсден (Brian Marsden), директор Центру малих планет МАС. - Зрозумійте мене правильно, я не проти Плутона, він дуже цікавий. Але і навколо багато цікавого".

Питання про Плутон спочатку обговорять у комітеті, а потім винесуть на пленарне засідання. Врешті-решт, рішення ухвалюватиметься голосуванням. Вердикт МАС нічого не змінить у реальній побудові Сонячної системи або в перебігу життя на третій планеті від Сонця. Хіба що астрологам життя зіпсує.