Патент Антигравітаційного двигуна викликає гнів фізиків

Вічний двигун можливо суперечить законам фізики, однак винахідник із Штату Індіана недавно здійснив успішне патентування.

1 листопада Бобіс Волфсон/Boris Volfson із Хантінгтону, Індіана, отримав патент США 6960975 на свій проект антигравітаційного космічного транспортного засобу.

У розробці Волфсона теоретично охороняється надпровідник, який змінює континуум часу простору таким чином, що він відмовляється підкорятися гравітації.

Проект фактично являє собою перпетуум-мобіле, який фізики вважають як неможливий пристрій.

Журналіст Філіп Бол/Philip Ball відносно недавно запатентованої розробки зробив повідомлення у черговому випуску наукового журналу Nature.

Роберт Парк/Robert Park, консультант американського Фізичного Товариства у Вашингтоні, огруг Колумбія, попереджає, що такі сумнівні патенти не обмежені концепцією антигравітації.

„Я, за можливістю, дізнаюся про специфічний патент, після чого його вивчаю”, пояснив він. „Частіше це буває патент навіженства. Проблема ця стара, однак за останні декілька років вона ще погіршилася.

Робоче навантаження на Патентний офіс збільшилося надзвичайно”.

Деякі люди, задля безпеки, могли б випробовувати патенти на непридатній для вживання продукції. Парк, професор фізики з Університету Штату Мері ленд в College Park, з цим не погоджується.

„Проблема, звичайно, у тому, що ошукують багато інвесторів”, каже він. „Ви не можете вийти і знайти інвесторів для нового винаходу, поки не доведете, що у разі вкладення у нього всіх коштів, ідея не буде кимсь украдена.

"[Схвалення подібних патентів може] покращати умови ошукування людей майстрами шахрайства, у разі, якщо вони дістануть змогу одержувати патенти на навіжені ідеї”.

Вічний Пошук

Перпетуум-Мобіле, особливо в період розквіту концепції на межі 20-го сторіччя, були довго для винахідників специфічно привабливі.

Заявки на патенти цих пристроїв стали настільки численними, що до 1911 року патентний офіс встановив правило, що поняття машини вічного руху мають супроводжуватися моделлю, яка могла рухатися в офісі на протязі одного року.

Вимога надавати зразок була припинена, але агентство, як і раніше, до таких заявок ставиться скептично.

„Патентний офіс, зазвичай, наголошував, що машини вічного руху не патентуються, але виявилося, що у дійсності такого правила не було”, повідомив Парк.

У 1990 році ухвала федерального суду проти винахідника Джо Нюмана, що просив патент на двигун, який, за його словами, міг повертати енергії більше ніж використовував, була інтерпретована як запобігання видачі патентів для таких пристроїв.

Але вердикт повністю не зупинив потік заявок.

„Ефект, який мала [судова ухвала], - це те, що заявники патентів більше не називають їх машинами вічного руху”, сказав Парк. „Зараз це називається енергією нульової точки захоплення”.

Енергія нульової точки – реальний вид енергії, що виробляється мінускулами руху молекул у спокої.

Використання цієї енергії теоретично можливе, але завдання здається, як мінімум для миті, практично неможливою.

Патентний Огляд

На запитання про машину Волфсона, представник U.S. Patent and Trademark Office (USPTO) сказав, що агентство певних патентів не обговорює. Проте представник пояснив, що компетентні патентні експерти переглядають кожну заявку за жорсткими критеріями.

Спершу, відповідно до закону, іде повинна бути патентоздатна, сказала Бріджит Куінн/Brigid Quinn USPTO, заснованого в Олександрії, Вірджинія. „Є патентний закон, який описує, що є патентоспроможним, наприклад – закони природи не патентоспроможні”.

Якщо ідея витримає юридичне випробування, далі вона має відповідати декільком певним критеріям.

„Чи дійсно це нове?” запитує Куінн. „Чи дійсно це корисне, якими засобами це працює? Чи дійсно це неочевидне? І це описано настільки детально, щоб будь-який фахівець з цієї технології міг би це зробити і використати базуючись на описі, який повинен супроводжувати заявку?”

Патентні вчені офісу та інженери, кваліфіковані у специфічних технологіях, роблять свої висновки, базуючись на цих критеріях і поточному стані залученої науки.

Але не дивлячись на їх кращі зусилля, помилки неминучі, і патенти можуть бути надані нездійсненим ідеям.

Приблизно 5000 експертів зараз повинні поратися з вантажем 350000 заявок за рік.

Тим часом, навіть будь-яка кількість відмов не зупинятиме винахідників від правомірного мріяння про крупне досягнення вічного руху.

Парк вірить, що претенденти набагато переважають будь-яке шахрайство, що є поганим значенням.

„Самий курйозний аспект у цьому – те, що більшість цих людей по справжньому вірить, що вони зробили якесь нове відкриття, про яке більшість людей не подумала”, сказав він. „Це вдається не часто”.