Досягти прогресу можна лише відмовившись від захисту інтелектуальної власності

Економісти Мішель Болдрін\Michele Boldrin і Девід Ліайн\David Levine опублікували провокаційну книгу "Проти Інтелектуальної Монополії"\Against Intellectual Monopoly, в якій стверджують, що технологічний і інтелектуальний прогрес можливий лише у разі відмови від принципу захисту інтелектуальної власності.

Суть їх міркувань наступна: копірайти і патенти не є складовою частиною природного механізму конкуренції. Вони - продукт законодавчий і з'явилися в результаті дій лідерів ринку, зацікавлених у скороченні конкуренції. Як відомо, результатом дій будь-якої монополії є зростання цін, економічна стагнація, гальмування інновацій і задоволення інтересів не всього суспільства, а лише деяких груп населення. Тому, щоб людство могло успішно розвиватися, потрібен якщо не тотальна відмова від захисту інтелектуальної власності, то масштабна і кардинальна реформа.

Цю теорію автори підкріплюють рядом показових прикладів. Наприклад, великі іноватори минулого - такі як винахідник парової машини Джеймс Ватт\James Watt і творці першого літака брати Орвілл і Уїлбур Райт\Orville and Wilbur Wright - прославилися не тільки своїми досягненнями на науковому терені, але і як успішні комерсанти, що активно заважали іншим покращувати виготовлені ними продукти і робити їх дешевшими. Таким чином, охорона інтелектуальної власності приводила не до розповсюдження нових ідей і зростання прибутків, а, навпаки - до технологічного застою і фінансових пертурбацій (у ряді випадків винахідники серйозно страждали самі).

Аналогічна історія відмічається і в сфері культури. Наприклад, в 19 столітті англійська література стала шалено популярною в США і увійшла до всіх шкільних програм, хоча в ті часи успішно творили блискучі автори з Франції, Іспанії, Німеччини, Росії та ін., чиї твори оперативно перекладалися англійською мовою. Причиною цього було "піратство": американські видавці, що не турбувалися про захист авторських прав своїх британських колег і британських літераторів, буквально наповнили США загальнодоступними книгами.

На думку Болдріна і Лівайна, кожен період історії, ознаменований технологічними проривами, відбувався тоді, коли захист інтелектуальної власності був відсутній. Останній раз це спостерігалося в процесі створення Інтернету - до цього дня, найвдаліші технологічні новинки виводять на ринок компанії, які не займаються охороною своїх авторських прав.

Це далеко не перше дослідження, автори яких виступають проти інтелектуальної власності в її нинішньому розумінні. Наприклад, кілька років тому американський юрист Стефан Кінселла\Stephan Kinsella опублікував книгу "Супроти Інтелектуальної Власності"\Against Intellectual Property. Квінтесенція його міркувань наступна: кожен житель планети зі своєї кишені оплачує патенти, які належать комусь, і авторські права: наприклад, відповідна частка закладена у вартість переважної більшості товарів - від комп'ютерних програм, до ліків і вин. Проте ця частка невиправдано велика і, де-факто, йде не в кишеню творців нових ідей і винахідників, а структур, що займаються захистом інтелектуальної власності. Наприклад, розповсюдження Інтернету і інформаційних технологій привело до масових розкрадань музики і фільмів, тому кінокомпанії та компанії грамзапису витрачають мільярди доларів на охорону своїх творів, що приводить до дорожчання їх продукції, яка легально продається.\

Джерело: Washington ProFile, 22 січня 2009

Висловити думку в Форумі

• Дивіться також: Почему я борюсь с копирайтом?*

ПАТЕНТБЮРО-ОНЛАЙН - миттєві заявки на об'єкти інтелектуальної власності