Логіка мурашок має сенс у космосі

Покриття космічного корабля розробляється з урахуванням серйозності будь-якого його пошкодження від космічних уламків та інших зіткнень. Проект, що натхненний поведінкою мурашок, бачиться як перший крок у напрямку до технології самовідновлення.

Майбутні версії електронної шкіри можуть також бути здатні до відчуття світла , вогкості, і ультразвуку

Команда в CSIRO, австралійської національної організації досліджень, працює у проекті з НАСА і вже створила зразок електронної шкіри, що зроблена із 192 окремих чарунків (осередків). Ззаду кожного чарунку - є датчик зіткнення і процесор, обладнаний алгоритмами, які дозволяють йому спілкуватися тільки з його безпосередніми сусідами. Точно так, як і мурашки виділяють фермони, щоб допомогти вести інших мурашок до їжі, алгоритми CSIRO залишають цифрові повідомлення у чарунках навколо системи, указуючи наприклад положення межі навколо пошкодженої області. Процесор чарунку може використовувати цю інформацію, щоб послати дані навколо торкнутої області.

Команда сподівається рафінувати систему, так що можна буде відрізняти різні види пошкодження, як наприклад корозія і раптові зіткнення, що, можливо, вимагають швидкого ремонту. Інші групи розробляють системи датчика зіткнення, які управляють централізованим процесором. Але такі системи не працюють, якщо область, що містить процесор, була пошкоджена. Тож розподілена система може бути набагато надійніша, говорить, Білл Проссер із NASA's Nondestructive Evaluation Sciences Branch в Ленґлі, Вірджінія

Кінечна мета НАСА - створити те, що це називають Вічним Аерокосмічним Транспортом, який може знаходити, діагностувати і виправляти пошкодження (Роботехніка і Автономні системи, DOI: 10.1016/j.robot.2005.06.003).