UKR ENG
«ПАТЕНТБЮРО» Web-журнал «Інтелектус» Факти & Міфи «Очі всіх на тебе уповають»
ТЕМПОРАЛОГІЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
ІНТЕЛІГІБІЛІЗАЦІЯ
СИМВОЛІКА & ГЕРАЛЬДИКА
* МАТРИКУЛ
ІНФОРМЕРИ

«Очі всіх на тебе уповають»

Іван Мазепа та Петро І у світлі історичних джерел

Питання, як пишеться історія в нашому заполітизованому суспільстві, цікавить не тільки фахівців, але й звичайних громадян. Особливо це стосується «болючих» тем українського минулого. Доба Мазепи в історії Гетьманщини та перехід українського гетьмана на бік шведського короля Карла ХІІ є однією з таких.

Іван Мазепа. Гравюра XVIII ст.  
Іван Мазепа. Гравюра XVIIIст.

Історія як наука є моделлю минулого, подібно до того, як глобус є схематичною копією Землі. Масштаб будь-якої карти в даному порівнянні є відповідником методів історичної науки, а різноманітні дані про географічний об’єкт — історичні джерела. Щоб збудувати достатньо точну модель історії доби Івана Мазепи та його вчинку в жовтні 1708 р., необхідно хоча б знати джерела, які свідчать про «проект» реформування Гетьманщини Петром І в 1706 — 1708 р., умови переходу Івана Мазепи на бік Карла ХІІ та уявлення української еліти про бажаний їй суспільно-політичний устрій.

Найприкметнішою рисою історії виступу Івана Мазепи проти Петра І є та, що дослідники не мають прямих джерел, які б висвітлювали події «зради Мазепи» не тільки з точки зору російської сторони, але й української. Для порівняння: схожі дії Рейнхольда фон Паткула в Лівонії (1699 р.) стосовно польського короля Августа ІІ та господаря Дмитрія Кантемира в Молдавії (1711 р.) щодо російського царя Петра І відображені в договорах, автентичність більшості з яких не підлягає сумніву.

Значна кількість джерел, за якими ми знаємо відносини Гетьманщини доби Івана Мазепи з центральною російською владою, були написані через значний проміжок часу після подій 1708 — 1709 рр. Вони почали друкуватись ще з середини ХІХ ст. Нові свідчення знаходяться у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Санкт-Петербурзькому філіалі архіву Російської Академії Наук, Відділі рукопису та рідкісних книг Російської національної бібліотеки, Відділі рукопису Бібліотеки Академії Наук в Санкт-Петербурзі, Російському державному архіві древніх актів, у архівах Швеції та країн Західної Європи. Найбільш багатообіцяючими є пошуки в ще невпорядкованих архівосховищах Санкт-Петербурга.

Документи про «проект» реформування Гетьманщини Петром І у 1708 р. Ці свідчення дають змогу відповісти на питання: проти чого, власне, виступив Мазепа 28 жовтня 1708 р.? Важливо, що російський цар до перемоги під Полтавою мав лише одну мету: протистояти непереможному Карлу ХІІ. Петро І розумів, що він зможе здобути успіх у війні з королем, якщо володітиме такою ж організованою військовою силою. Ось чому він так заповзято, часом навіть дивно для сучасного історика, копіював модель армії та політичного устрою Швеції. Російський цар усвідомлював армію та державу як цілісний організм, тому внутрішні адміністративні реформи Петро І проводив разом з воєнними. Ці реформи вилилися в створення губерній (1707 р.) та організацію регулярної армії (з 90-х рр. XVII та протягом першого десятиліття XVIII ст.). Закономірно, що Україна рано чи пізно мала стати об’єктом цих реформ, які мали ліквідувати традиційний козацький устрій.

Український дослідник І. Борщак, спираючись на документ з архіву міністерства закордонних справ Франції, доводив, що в оточенні Петра І з 1703 р. існував план ліквідації козацтва як стану. /Далі...

Публікація кандидата історичних наку Василя Кононенка у виданні «День»