"Одіссею" написала жінка?

Особистість Гомера, про яку багато сторіч сперечаються лінгвісти і історики всього світу, стала ще загадковішою. Згідно нової версії, всесвітньо відомі "Іліаду" і "Одіссею" могла написати жінка. Правда, прямих доказів тому немає, так що своє припущення британський історик Ендрю Делбі (як і багато до нього) будує на непрямих доказах.  

До безлічі гіпотез, що стосуються особистості Гомера, додалася ще одна. Автор епічних старогрецьких поем "Іліада" і "Одіссея", можливо, був не чоловіком, а жінкою, повідомляє Discovery. Таку гіпотезу висунув британський історик і лінгвіст Ендрю Делбі (Dalby), якого не збентежила навіть велика кількість батальних сцен в цих всесвітньо відомих літературних пам'ятниках.

ШЕКСПІР БУВ ЖІНКОЮ І ПАЛИВ МАРИХУАНУ? Дотепер неодноразові спроби представити жінкою робилися по відношенню до Шекспіра. Зокрема, таким чином деякі літературознавці пояснювали той факт, що багато сонетів звернені до чоловіків. Ряд дослідників вважав, що під колективним псевдонімом "Шекспір" ховалася Мері Сидні Герберт, графиня Пемброк, і її сини. А за однією з версій, до великих п'єс могла докласти руку і королева Єлизавета - якщо, звичайно, ним не був її син, поет і драматург Крістофер Марло, чию смерть інсценували. Російський дослідник Ілля Ґілілов достатньо переконливо пропонує на роль Шекспіра Роджера Меннерса (5-го графа Ретленд), і його дружину, Єлизавету Ретленд. А фахівці з ЮАР, здійснивши хімічний аналіз вмісту глиняних курильних трубок, розкопаних в саду будинку Шекспіра в Стратфорді-на-Ейвоні, знайшли в них залишки маріхуани. КАЗКИ БРАТІВ ГРІММ Автор іншої недавньої книги Clever Maids: The Secret History of the Grimm Fairy Tales ("Розумні дівчата: секретна історія казок братів Грімм") Валері Рай вважає, що більшість своїх історій казкарі почули саме від жінок, хоча згадали тільки одну з них

У своїй книзі Rediscovering Homer ("Знов відкриваючи Гомера"), що тільки що вийшла, Делбі детально аналізує, як могла виникнути помилка щодо чоловічої природи творця епопеї - якщо, звичайно, воно має місце. На думку Делбі, приписування поем Гомеру засноване на помилці.

Як пише дослідник, коріння непорозуміння йде в погано інформоване джерело посткласичного періоду - анонімна розповідь "Життя Гомера", що помилково приписується грецькому історику Геродоту, який жив близько 484-425 рр. до н.е.

Автор знаменитої 9-томної "Історії", Геродот дійсно згадує в своїй монументальній праці Гомера, але на той час легенда про таємничого сліпого старця вже існувала і почала розповсюджуватися.

Делбі пояснює, що найраніші посилання на Гомера, які належать тому ж Геродоту або поету Піндару, указують, що поет жив приблизно в 800-х рр. до н.е. Проте якщо судити по географічних реаліях, описаних в поемах і проаналізованих Делбі, "Іліада" повинна бути написана в 650-у, а "Одіссея" - в 630 році до нашої ери, тобто набагато пізніше передбачуваного періоду життя Гомера.

Окрім тексту двох поем, не існує ніяких інших конкретних ключів, аби розгадати таємницю особи автора. Але Делбі приводить ряд непрямих «доказів» на користь своєї "жіночої" версії.

"У багатьох усних традиціях найдосвідченішими і надійнішими оповідачами, послугами яких користуються складальники фольклору, є саме жінки", - вважає Делбі. Так само було, за його словами, і в стародавньому світі. Так, першим відомим по імені поетом стала шумерська жриця Енхедуанна, дочка аккадського царя, яка жила приблизно в 2285-2250 рр. до н.е. І саме жінки стали берегинями стародавньої усної поезії північних японців, ірландців і численних англійських народних балад.

Делбі вважає, що «Іліаду» і "Одіссею" написала одна й та ж людина, проте більш висвітлені жіночі характери в другій поемі, - особливо героїчний образ Пенелопи - знаменують зміни в житті гіпотетичної поетеси. "Звернувшися до другого шедевра, поетеса зрозуміла, що може позватися до цілої нової аудиторії - жіночої", - пише лінгвіст.

Ніякого "авторського екземпляра" поем, звісно, немає в природі, і в Греції III ст. до н.е. ходила безліч письмових варіантів обох творів.

На думку одного з рецензентів - професора класичної археології Кембріджського університету Ентоні Снодґресса (Snodgrass), можна погодитись, що автором "Одіссеї" з особливим упором на протиставлення домашнього життя і агресії була жінка. Але важко уявити, що жіноча голова породила просочену насильством реальність "Іліади".

Як підсумовує Делбі, якщо творець гомерівських поем і справді був жінкою, її ім'я втрачене для історії. "Хто вона, ймовірно, знали Сафо і її сучасник - лірик Алкей, але не згадали про це в своїй поезії", - заявив учений.

"Одіссея" і "Іліада" достатньо довго жили в усній традиції. У VI столітті до н.е. в Афінах за наказом правителя Пісістрата їх записали. Ця подія мала державне значення – вперше був письмово зафіксований загальнозначущий еллінський переказ. Фактично, створювалася національна ідея. Довгий час вважалося, що поеми не несуть в собі ніякої реальної інформації, проте археолог-любитель Генріх Шліман, керуючись текстом поем, зумів знайти стародавню Трою. Про існування самого Гомера теж йдуть суперечки. У науці є як прихильники єдиного авторства поем, так і прихильники поступового складання тексту. Можливо, знайдені малюнки допоможуть археологам і історикам розібратися хоча б з деякими загадками обох поем.

На початку нинішнього року на Кіпрі археологи знайшли унікальне свідоцтво популярності поем - саркофаг, датований 500 р. до н.е., розписаний сценами з Одіссеї і Іліади.

Джерело: gazeta.ru, 29 серпня 2006 

Висловити думку у Форумі

• Інші публікації рубрики "Historia"